Життєві сходинки Сильвестра Сталлоне: огляд фільму “Я – Роккі”

Сьогодні, 10:54

Цього року легендарний фільм “Роккі” святкує своє 50-річчя, а виконавець головної ролі Сильвестр Сталлоне відсвяткував ювілей – 80 років. Фільм зробив Сталлоне зіркою, приніс номінацію на “Оскар”, а сценарій стрічки написав сам Слай. Проте він міг і не зіграти головну роль, якби не його наполегливість, впевненість і прагнення йти до своєї мрії – стати актором.

Сталлоне не мав ні статків, ні впливових батьків і друзів. Його вираз обличчя постійно виражає незадоволення, а очі, як у втомленої побитої собаки, не викликають бажання брати його на головні ролі. На початку кар’єри в ньому не бачили інтелектуального начитаного актора, проте за своє життя він зіграв більше сотні ролей. Як він цього досяг, зокрема розповідає у своїх мемуарах “Сходинки”.

Щодо “Роккі” – на великі екрани вийшов байопік оскароносного Пітера Фареллі “Я – Роккі” (I Play Rokki). Біографічні фільми вже нікого не дивують, проте похизуватися влучним сценарієм, драматургією та акторською грою може далеко не кожна стрічка. Історію життя та успіху вже бачили Майкла Джексона, Еммі Вайнгауз, Елтона Джона, Боба Дідона, Боба Марлі і ще багатьох інших. Але з цього переліку успішними та дійсно вдалими можна назвати декілька фільмів. Чи буде успішним “Я – Роккі”, покаже прокат, а от чи він гарний – про це йдеться в огляді.

Останні новини: У Миколаєві хірурги пересадили захиснику палець зі стопи на кисть. Фото

Сюжет

Фільм розповідає про створення “Роккі”, написання сценарію про одного з найвідоміших кіногероїв Роккі Бальбоа та становлення Сильвестра Сталлоне як актора. Дія відбувається в 1970-ті. Сильвестр представляється як Майк, адже над його справжнім ім’ям сміються. Йому не таланить: йому часто відмовляють у прослуховуванні, іноді дають другорядні ролі. Він перебивається випадковими заробітками і перебуває за крок до жебрацтва, проте пише сценарії, які нікому не потрібні. Одного разу в барі він подивився поєдинок відомого Мухаммеда Алі з маловідомим боксером, який, проте, гідно витримав 15 раундів. У Слая виникла ідея, і він написав сценарій буквально за пару днів.

Голлівудські продюсери побачили потенціал у сценарії, але на головну роль хотіли справжню зірку. Вони були готові платити дедалі більші гроші, якщо Сталлоне погодиться поступитися місцем відомішому акторові. Сталлоне ж поставив умову: зіграти Роккі Бальбоа має тільки він. Адже історію він написав не стільки про боксера, скільки про себе, і це його єдиний шанс стати відомим.

Останні новини: У Києві встановили ще одне мобільне укриття на зупинці громадського транспорту

Актори

Без сумніву, зіркою “Я – Роккі” став Ентоні Іполіто, який блискуче перевтілився в Сталлоне/Роккі. Не здивує, якщо його висунуть на “Оскар”, адже це, мабуть, найвлучніше рішення всієї картини. Актор відтворює характерну манеру мовлення Сталлоне, його важку ходу, міміку та погляд. У його виконанні молодий Слай буває незручним, запальним, смішним, вразливим і часом майже нестерпно впертим. І це справді одна з головних переваг фільму.

Не останнє місце в історії посідає й перша дружина Сталлоне – Саша, яку грає Анна Софія Робб. Її підтримка, віра в його талант і наполегливість, а врешті їхнє горе. Метт Діллон у ролі батька – Френка Сталлоне – додає ще один психологічний шар, хоча сценарій не завжди готовий заглиблюватися в родинні травми. Для цього краще звернутися до мемуарів Сталлоне.

Останні новини: Фенербахче готує 20 мільйонів за лідера Шахтаря: у Туреччині визначили головну ціль

Серед яскравих другорядних персонажів – продюсер Ірвін Вінклер (Пі Джей Бірн) та режисер Джон Евілдсен (Джей Дюпласс). Окремої уваги заслуговує Стівен Джеймс у ролі Карла Везерса, майбутнього Аполло Кріда.

Фарреллі не намагається перетворити історію створення “Роккі” на пафосну легенду про успіх. Він використовує динамічний монтаж, комедійні епізоди, впізнавані кінематографічні відсилання та паралельне зіставлення боротьби Сталлоне з боротьбою його героя. Завдяки цьому фільм балансує між біографічною драмою, голлівудською комедією та ностальгійним кіно про народження культової історії. Якби Сталлоне погодився продати сценарій і відмовився від головної ролі, кіно могло б отримати зовсім іншого Роккі, а доля самого Слая могла б не скластися в голлівудський пазл. Можливо, саме тому “Я – Роккі” працює не як хроніка створення культового фільму, а як нагадування про ціну власного вибору. Як би життя не збивало з ніг і якого б нокауту не завдавало, найважливіше – знайти в собі сили піднятися й продовжити бій. Це лише ще одні сходинки життя, як казав і сам Сталлоне.