2892
Книжкова блогерка Євгенія Кожебаткіна порадила два незвичні романи про нескінченність життя. Водночас вона розповідала й про книжки про старість, у які закохаються навіть молоді. Обидва романи є дебютними для своїх авторів, однак Євгенія дала цим текстам шанс і, як виявилося, не помилилася.
Тільки уявіть: ви раптово дізналися, скільки вам лишилося жити. Або не так. Ви проживаєте своє життя знову й знову, але щоразу по-іншому. Здається, що це неможливо? Вам це тільки здається.
Рецензія на книжку “Мірило”, Ніккі Ерлік
Події починаються з того, що кожна людина на Землі отримує дивну коробку з інформацією про те, скільки часу отримувачу залишилося прожити. Ця вихідна ідея задає тон усьому роману і змушує героїв по-новому подивитися на власне життя.
Ніккі розповідає про пару, яка думає, що їм немає куди поспішати, лікаря, який не може себе врятувати, пару дівчат і політика. Ці історії переплітаються в одному світі, де кожен отримав ту саму коробку.
Якщо я скажу, що в коробці струна, яка своїм розміром вказує на довжину життя, це не стане великим спойлером. Все одно спочатку незрозуміло, як нею міряти. Доволі простий фантастичний прийом. Але насправді це єдине фантастичне, що є у цій книжці.
Тож фантастичний елемент у романі залишається мінімальним і служить радше тлом для людських історій, ніж центром сюжету. Саме тому текст сприймається як роздум про час, вибір і цінність прожитих днів.
Рецензія на книжку “Зустрінемося в іншому житті”, Катріона Сільві
Книжка вийшла настільки вдалою, що права на її екранізацію відразу викупили. Головну роль у фільмі зіграє Галь Гадот.
Ця книга – образне дослідження неосяжних форм кохання та впливу нашого вибору на майбутнє.
Кожна глава схожа на окрему новелу: деякі з них доволі щемкі, інші – сюжетно неочікувані. Кожна наступна радикально відрізняється від попередньої, тому спочатку здається, що вони взагалі не пов’язані між собою. Однак у другій половині книги починає вимальовуватися цілісна концепція, яка з’єднує розрізнені історії в одне ціле.
Тоді ти мимоволі починаєш конструювати кінцівку. Але. Жоден мій прогноз не справдився. Ба більше: такого завершення я взагалі не очікувала.
Ця незвичність фіналу, за словами авторки огляду, і робить книжку запам’ятовуваною. Читач, який звик передбачати розвиток подій, змушений переглянути власні очікування.
Окремо варто згадати 4 книги українського військового Павла “Паштєта” Бєлянського, які покажуть, який він насправді – наш Донбас.
Джерело: lux.fm
