Як долар став баксом та чому світова фінансова система пахне зеленню й капустою

Сьогодні,   07:45    210

Світ фінансів говорить власною, часом кумедною мовою, де державні валюти перетворюються на тварин, овочі чи навіть філософів. Розберемося, чому могутній американський долар став баксом і які ще лінгвістичні таємниці приховує фінансовий сленг.

Як долар став баксом та чому світова фінансова система пахне зеленню й капустою

Чому найвідомішу валюту світу охрестили баксами?

Слово «бакс» асоціюється з блискучими хмарочосами Волл-стріт, голлівудськими фільмами та хрусткими зеленими банкнотами. Проте його коріння лежить зовсім в іншому місці: у вогких непролазних лісах Північної Америки XVIII століття. Тоді паперові гроші майже нічого не важили, золоті монети були рідкістю, а єдиною твердою і надійною валютою, що гарантувала виживання, були шкури диких тварин.

Перша задокументована згадка слова buck (самець оленя) у фінансовому контексті датована 1748 роком, тобто значно раніше, ніж уряд США надрукував свій перший офіційний паперовий долар у 1861 році. У щоденнику колоніального дипломата та перекладача Конрада Вайзера, який вів переговори з корінними американцями на території сучасної Пенсільванії, зазначено, що бочка віскі коштувала «п’ять баксів» (five bucks). Проте Вайзер мав на увазі не папірці, а п’ять великих і якісних шкур дорослих самців оленя, убитих у зимовий період.

Цікавий факт: ця «оленяча валюта» мала суворий обмінний курс, який нагадував сучасні біржові котирування. Один бакс не завжди дорівнював одній шкурі: якщо мисливець приносив шкури менших тварин, як-от бобрів чи видр, йому доводилося віддавати дві або три одиниці, щоб вони прирівнювалися до еталонного бакса.

Останні новини:  Українська відповідь XCOM з велетенськими роботами – представлено 12 хвилин геймплею Steel Core

Згодом, у 1792 році, Конгрес США ухвалив Закон про карбування монет (Coinage Act) і офіційно запровадив долар як національну валюту. Необхідність тягати за собою смердючі шкури відпала, однак слово настільки міцно закріпилося в торговельному лексиконі американців, що його перенесли спочатку на нову срібну монету, а згодом і на паперову банкноту. Так дикий лісовий звір назавжди оселився у світовій економіці.

Звідки взялися капуста та інша зелень у наших гаманцях?

Американський долар далеко не єдина валюта, яка отримала народне прізвисько завдяки історичним випадковостям і людській спостережливості. Наприклад, у Лондоні британці називають свій фунт стерлінгів коротким словом «квід» (quid). Цей термін з’явився ще наприкінці XVII століття, і більшість лінгвістів схиляється до версії, що це пряме запозичення з класичного латинського виразу quid pro quo, який буквально означає «щось за щось». Чим не ідеальна метафора самої суті ринкової торгівлі?

Повертаючись до США, не можна оминути такі популярні сленгові слова, як «капуста» (cabbage) або «зелень» (lettuce). Їхня історія починається в часи Громадянської війни, коли уряд Авраама Лінкольна почав масово випускати паперові гроші для фінансування армії. Водночас треба було вирішити суттєву проблему: захистити нові банкноти від фальшивомонетників, які користувалися ранніми фотографічними технологіями.

Зловмисники з чорно-білими фотоапаратами не могли відтворити зелений колір, тож зворотний бік купюр почали друкувати запатентованою зеленою фарбою. Ці гроші дістали прізвисько «грінбеки» (greenbacks), а вже у ХХ столітті, в епоху джазу та Великої депресії, хрусткі зелені папірці почали асоціюватися у простих людей зі свіжим листям капусти чи салату.

Останні новини:  Ви могли не впізнати його: 7 фільмів і серіалів із зіркою "Друзів"

Не менш захопливою є історія канадського долара, який увесь світ знає як «луні» (loonie). У 1987 році Королівський канадський монетний двір планував випустити нову однодоларову монету із зображенням традиційного каное, проте майстер-штампи загадково загубилися під час транспортування до Вінніпега. Щоб уникнути ризику підробки, уряд терміново затвердив запасний дизайн із зображенням полярної гагари (loon), яка є символом дикої природи Канади. Птах так полюбився канадцям, що слово «луні» стало не просто сленгом, а визнаним фінансовим терміном.

Усе це ще раз доводить, що економіка складається не лише з сухих цифр і графіків, а й з живого літопису людської культури, де кожна банкнота має власну душу. До слова, в Україні власний фінансовий сленг теж почав формуватися: ми й самі не помітили, як почали позичати чи дарувати одне одному лесі, сковороди, а бувало й шевченків із франками.

Джерело: 24tv.ua