2523
Росія продовжує атакувати українські міста та критичну інфраструктуру, попри заяви Кремля про готовність до мирних переговорів. Ізраїльський журналіст Сергій Ауслендер пояснив, чому не вірить у швидке завершення війни та що можуть означати нові ультиматуми Путіна.
Розмови з Путіним не наблизили припинення війни
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонні переговори з Володимиром Путіним, що тривали приблизно 90 хвилин. Європейські лідери хотіли дізнатися позицію російського керівника щодо можливого завершення війни, однак розмова переважно зводилася до його бачення історії. За словами Ауслендера, Путін знову говорив про розвиток слов’янських народів і просував твердження про нібито історичну єдність українців та росіян, а конкретних кроків до припинення бойових дій після цього не з’явилося.
Ауслендер іронічно зауважив: «Якби я мав можливість потрапити на пресконференцію норвезького прем’єра та фінського президента, то запитав би: «Ну що, у вас хоч трохи прояснилося в головах?» Нічого там не прояснилося, звичайно».
Паралельно готується технічний раунд переговорів за участю України, США та Росії в Абу-Дабі. Дональд Трамп і його адміністрація продовжують говорити про можливу особисту зустріч Володимира Зеленського з Путіним, але місце й умови такого контакту залишаються невизначеними. Російський диктатор наполягає на Москві, тоді як серед інших майданчиків обговорюються міжнародні саміти. Ауслендер вважає передчасними розмови про зустріч президентів, поки делегації не погодили основні умови врегулювання, зокрема зони безпеки, відведення важкого озброєння та механізми контролю за припиненням вогню.
Водночас локальне гуманітарне перемир’я в районі тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині показало, що вогонь можна зупинити. Херсон понад добу не зазнавав обстрілів, однак Ауслендер наголосив: «Путін обрав тактику переговорів під вогнем. Тому вогонь, відповідно, продовжується».
Путін висуває НАТО завідомо нездійсненні вимоги
Росія продовжує вимагати від України територіальних поступок, зокрема передачі всіх Донецької та Луганської областей. Останні ультиматуми Путіна виходять далеко за межі українського питання: Кремль знову порушив питання повернення військової присутності НАТО до конфігурації 1997 року. Це означало б перегляд розміщення сил Альянсу в державах, які приєдналися пізніше, зокрема в Польщі, країнах Балтії, Фінляндії та Швеції.
Ауслендер звернув увагу, що такі вимоги фактично ставлять під сумнів право цих держав самостійно визначати систему оборони. На його думку, вибір 1997 року не має переконливого практичного пояснення, адже головна мета Кремля полягає в тому, щоб поставити партнерів України перед умовою, на яку вони не можуть погодитися. У разі відмови Москва зможе звинуватити Захід у небажанні домовлятися.
«Він вимагає неможливого – того, чого не може бути й чого не можна виконати. Очевидно, що це спрямовано на зрив переговорів», – наголосив Ауслендер.
Журналіст також вказав на ставлення Путіна до самої України. Російський керівник не розглядає її як рівноправну сторону, а представляє війну як протистояння Росії із Заходом.
«Путін не сприймає Україну як суб’єкта. Для нього це якісь проксі, через які з ним воює підступний Захід», – зазначив журналіст.
За такої позиції Кремль прагне вести основні переговори з Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном, тоді як роль європейських політиків намагається применшувати. Ауслендер припустив, що навіть домовленості про невступ України до НАТО не обов’язково змінили б поведінку Кремля, адже головні російські вимоги тепер стосуються значно ширшого кола держав.
Джерело: 24tv.ua