1949
Надзвичайно масивні чорні діри навряд чи становлять значну частину темної матерії у Всесвіті. Такого висновку дійшла група фізиків, яка використала дані про космічне мікрохвильове фонове випромінювання — найдавніше світло, доступне сучасним спостереженням.
Що встановили дослідники
Темна матерія не випромінює світла так, як звичайні зорі й газ, але її гравітаційний вплив проявляється у русі галактик та великих космічних структур. Попри десятиліття пошуків, природа цієї компоненти залишається невідомою. Серед багатьох гіпотез є й припущення, що частина темної матерії може складатися з первинних чорних дір.
Нова робота зосереджена на об’єктах із масами понад сто мільярдів сонячних мас. Якби істотна частина невидимої речовини була зібрана в таких гігантах, вони залишили б характерний слід у розподілі матерії дуже раннього Всесвіту.
Науковці аналізували дрібні коливання температури реліктового випромінювання. Це світло отримало змогу вільно поширюватися приблизно через 380 тисяч років після Великого вибуху. Його незначні неоднорідності містять інформацію про густину речовини та процес утворення майбутніх структур.
Чому висновки важливі
Як пояснюють дослідники, Всесвіт із великою кількістю гігантських чорних дір мав би виглядати на таких масштабах більш «зернистим». Очікуваних ознак у даних не виявили. Це обмежує можливість того, що надмасивні чорні діри є значною складовою темної матерії.
Висновок не заперечує самого існування дуже великих чорних дір. Також він не відкидає всі гіпотези про первинні чорні діри: значно менші об’єкти можуть потребувати інших методів перевірки. Автори планували оприлюднити роботу в Physical Review Letters 26 жовтня 2026 року.
Для космології важливе поступове звуження кола можливих пояснень. Навіть негативний результат допомагає уточнювати моделі та визначати, де саме шукати сліди темної матерії наступними поколіннями телескопів.
