Заготовка може втратити хрускіт ще до того, як ви почнете шинкувати капусту. Від того, який качан опинився на кухні, залежать і кількість соку, і текстура майбутньої закуски. Для квашення краще шукати не найбільшу головку, а стиглу, важку та щільну.

Найкраще підходять середньопізні й пізні сорти білоголової капусти. Їхнє листя зазвичай пружне, соковите й краще тримає форму після ферментації. Важкий качан за однакового розміру — добрий орієнтир: усередині такого менше пустот.
Огляньте верхнє листя. Воно може бути зеленуватим — це нормально. Натомість слизькі ділянки, гниль, затхлий запах чи помітне розм’якшення є причиною відмовитися від покупки. Злегка натисніть на качан: він має бути твердим, а не пухким.
Якщо можна скуштувати шматочок, оцініть його соковитість: хороший листок хрумтить і має легку природну солодкість. Суху, дуже гірку та грубоволокнисту капусту доцільніше використати для гарячих страв, якщо вона свіжа й не зіпсована.
Для салатів зручно обирати ніжніші молоді качани: вони легше шаткуються й приємні у свіжому вигляді. А для квашення важливіші зрілість, щільність і достатня кількість власного соку, ніж форма головки.
Джерело: https://subota.online/iaka-kapusta-pidkhodyt-dlia-kvashennia-a-iaku-krashche-zalyshyty-dlia-salativ/

1945