Дві чорні ворони в лабораторії Тюбінгенського університету виконали зорове завдання швидше, ніж люди та мавпи в порівнюваних експериментах. У середньому птахам вистачало 235 мілісекунд, щоб визначити напрямок руху точок на екрані й обрати правильну відповідь. Нейробіологи одночасно записували активність клітин мозку.

Що показало дослідження
На моніторі з’являлися безліч дрібних рухомих цяток. Птах повинен був зрозуміти, у який бік зміщується загальний візерунок, і клюнути одну з двох міток. Коли сигнал був виразним, точність відповідей наближалася до ста відсотків. Навіть за слабкої видимості напрямку ворони виконували завдання краще за випадкове вгадування.
Результати дослідження Філіппа Шмідбауера та Андреаса Нідера опублікували в журналі Science. Найцікавішим для авторів був не тільки час реакції, а й шлях від появи зображення до остаточного рухового вибору. Для цього вчені стежили за нейронами ділянки мозку, яку називають nidopallium caudolaterale.
Ця структура у птахів виконує складні асоціативні функції. У людському мозку схожі завдання пов’язують із префронтальною корою, хоча анатомічна організація мозку птахів і ссавців істотно відрізняється. Уже приблизно через 70 мілісекунд після появи картинки нейронні сигнали починали розходитися залежно від майбутнього рішення.
Чому це важливо
Активність клітин поступово накопичувала інформацію, доки не досягала рівня, потрібного для вибору. При цьому нейрони відображали і впевненість у побаченому, і напрямок відповіді. Подібна динаміка відома з дослідів на приматах, що свідчить про спільні принципи опрацювання сенсорних даних.
Утім, робити з цього висновок, що ворони загалом мислять удвічі швидше за людину, було б неправильно. Дослід стосувався конкретного візуального завдання, а тварини були спеціально навчені його виконувати. Різні види можуть мати переваги у різних типах задач.
Робота важлива для еволюційної нейробіології. Вона показує, що висока швидкість рішення не потребує мозку з такою самою шаруватою корою, як у людей. Різні анатомічні системи здатні реалізовувати подібні обчислювальні механізми, а порівняння цих систем допомагає краще зрозуміти природу мислення.

1951