1560
У ділянці космосу, яку астрономи вивчали роками, з’явився сигнал без очевидного джерела. Космічний телескоп James Webb двічі зареєстрував незвичне випромінювання там, де навіть надзвичайно глибокі зображення не демонстрували відповідного об’єкта. Знахідка змусила дослідників розглянути кілька різних сценаріїв — від далекої галактики до короткочасного космічного вибуху.
Що стало відомо
Команда під керівництвом Мейсона Губерті з Університету Міннесоти аналізувала спостереження району Hubble Ultra Deep Field. Відоме «надглибоке поле» раніше вивчав телескоп Hubble; його зображення показали тисячі далеких галактик. Webb дозволив перевіряти цю частину неба у ближньому інфрачервоному діапазоні та шукати сигнали без попередньо відомого положення джерела.
Незвична спектральна лінія з’явилася біля довжини хвилі 1,6 мікрометра. Її зафіксували двічі — у серпні та листопаді 2023 року, з інтервалом 88 днів. Повторне виявлення важливе: воно послаблює припущення, що йдеться лише про одиничний артефакт приладу. Проте відповідного світного об’єкта в архівних кадрах знайти не вдалося.
Що ще мають з’ясувати науковці
Серед робочих пояснень — дуже далека галактика з інтенсивною лінією випромінювання, ближча галактика, вибух наднової або руйнування зорі чорною дірою. Щоб обрати між ними, потрібно зрозуміти, як змінювалася яскравість джерела, наскільки далеко воно розташоване та чому не було помітним раніше.
Відсутність звичайного оптичного зображення не доводить існування невідомої фізики або штучного сигналу. Саме такі спостереження показують, чому пошук слабких і короткочасних джерел залишається важливою частиною сучасної астрономії. Наступні дані мають допомогти встановити, чи повториться випромінювання та який із запропонованих механізмів його створив.
