1451
Великі колонії антарктичних пінгвінів можуть впливати на місцевий обіг парникових газів значно помітніше, ніж вважалося раніше. Дослідники звернули увагу не на дихання птахів, а на гуано — накопичений пташиний послід, який після розкладання стає середовищем для мікроорганізмів, здатних виробляти метан.
Команда Інституту морських наук Андалусії у співпраці з Університетом Гранади вивчала великі колонії тонкодзьобих пінгвінів на острові Десепшен у Південних Шетландських островах. Вимірювання показали, що щільні відкладення органічної речовини можуть створювати осередки інтенсивного виділення метану.
Як ученим вдалося оцінити викиди
Фахівці проводили безпосередні вимірювання газів у колоніях і використовували безпілотники з оптичними датчиками, щоб визначити площі, вкриті гуано, та оцінити масштаби скупчень птахів. Поєднання польових даних із картографуванням дозволило перейти від локальних спостережень до ширших оцінок.
В одному з розрахунків ідеться приблизно про 490 тисяч тонн метану за рік, пов’язаних із досліджуваними колоніями та їх масштабуванням. Якщо поширити модель на ширші антарктичні території, де накопичується пташиний послід, теоретична оцінка може досягати близько семи мільйонів тонн на рік. Це не означає, що кожен пінгвін самостійно виділяє великий обсяг газу: основна роль належить мікробним процесам у відкладеннях.
Чому цифра важлива для кліматичних моделей
Метан перебуває в атмосфері значно менше часу, ніж вуглекислий газ, але на певних часових горизонтах має сильніший зігрівальний ефект у перерахунку на одиницю маси. Тому науковці прагнуть точніше враховувати навіть ті джерела, які тривалий час залишалися поза фокусом кліматичних досліджень.
Польові вимірювання охоплювали конкретні райони, а глобальні цифри залишаються модельними оцінками з невизначеністю. На фактичні викиди впливатимуть температура, вологість, мікробний склад ґрунту, чисельність колоній та тривалість перебування птахів на суходолі.
Подальша робота допоможе зрозуміти, як зміна клімату впливатиме одночасно на пінгвінів, умови розкладання їхнього гуано і кількість метану, що потрапляє в повітря.
