2879
Світова статистика охорони природи може суттєво недооцінювати реальний масштаб захищених територій. Міжнародна група дослідників з’ясувала, що під різними формами правового захисту потенційно перебуває 26,8% суходолу Землі, хоча в офіційних глобальних оцінках фігурує показник 18,5%.
Роботу, опубліковану 14 жовтня у журналі Nature, побудували на зіставленні міжнародних баз даних з національними реєстрами. Дослідники виявили, що деякі території давно мають охоронний статус у власних країнах, але не потрапили до систем, із яких формується глобальна статистика.
Це розходження особливо важливе для оцінювання прогресу міжнародної мети: до 2030 року забезпечити охорону 30% суходолу та морських районів. Якщо новий розрахунок підтвердиться, ситуація з обліком захищеної суші виглядатиме кращою, ніж свідчать усталені показники.
Водночас площа на папері ще не гарантує належного стану природи. Важливі реальна ефективність охорони, стан екосистем, управління територіями та загрози, які залишаються навіть після юридичного встановлення статусу. Тому нові підрахунки не слід сприймати як доказ того, що проблема збереження біорізноманіття майже вирішена.
Автори наголошують на потребі узгоджувати національні й міжнародні системи обліку. Це допоможе краще визначати, які ділянки вже охороняються, де є прогалини та на які території слід спрямувати наступні природоохоронні зусилля.
