3645
Цифра на вагах не завжди показує, як саме жир розподіляється в організмі. Дослідники дедалі більше уваги приділяють окружності талії, оскільки накопичення вісцерального жиру навколо внутрішніх органів пов’язують із вищим ризиком метаболічних порушень і деяких видів раку, зокрема колоректального.
Жирова тканина в ділянці живота є не просто пасивним запасом енергії. Вона активно виробляє гормони та сигнальні молекули, які можуть впливати на рівень інсуліну, запальні процеси й обмін речовин. Саме ці механізми розглядають як можливу ланку між абдомінальним ожирінням і підвищеним ризиком пухлин кишківника.
Чому ІМТ не дає повної картини
Індекс маси тіла розраховують за співвідношенням ваги та зросту, але він не відрізняє м’язову тканину від жирової. Людина з нормальною цифрою ІМТ може мати значну кількість вісцерального жиру, а спортсмен із великою м’язовою масою — формально потрапляти до категорії надмірної ваги.
Саме тому окружність талії або співвідношення талії до зросту часто використовують як додаткові маркери ризику. Вони прості, дешеві й дають уявлення про те, де саме накопичується жир.
Епідеміологічні дослідження показують, що більша окружність талії пов’язана з підвищеним ризиком колоректального раку незалежно від загальної маси тіла. Зв’язок не означає, що велика талія автоматично призведе до пухлини, але вона може бути одним із факторів у сукупній картині ризику.
Які механізми розглядають науковці
Надлишок вісцерального жиру часто супроводжується інсулінорезистентністю та підвищеним рівнем інсуліну. Цей гормон впливає на клітинний ріст і пов’язані з ним сигнальні шляхи. Крім того, жирова тканина може підтримувати хронічне низькорівневе запалення.
Ризик колоректального раку залежить і від інших факторів: віку, спадковості, куріння, алкоголю, низької фізичної активності, великої кількості переробленого м’яса в раціоні та недостатнього споживання клітковини. Тому талію не слід розглядати окремо від способу життя.
Що можна змінити
Зменшення абдомінального жиру зазвичай відбувається разом із загальним зниженням жирової маси. Найкраще працюють регулярна фізична активність, силові тренування, збалансований раціон і помірний дефіцит енергії, якщо є надлишкова вага.
Не менш важливий скринінг. Після певного віку або раніше при сімейному ризику лікар може рекомендувати тести на приховану кров чи колоноскопію. Профілактика колоректального раку залежить не лише від ваги, а й від своєчасного виявлення передракових змін.
Вимірювати талію теж потрібно однаково щоразу: сантиметрова стрічка має лежати горизонтально, не врізатися в шкіру, а вимірювання краще проводити після спокійного видиху. Один показник не є діагнозом, проте динаміка може бути корисною. Якщо вага майже не змінюється, а окружність талії поступово зменшується на тлі фізичної активності, це може свідчити про сприятливі зміни складу тіла, яких звичайні ваги не показують.
