3631
Брати й сестри дітей із цукровим діабетом 1 типу мають значно вищу ймовірність зіткнутися з тим самим аутоімунним захворюванням, ніж діти в загальній популяції. Велике південнокорейське дослідження показало різницю більш ніж у десять разів. Водночас сімейна історія має й позитивний бік: батьки, які вже одного разу пройшли шлях до діагнозу, частіше розпізнають симптоми раніше й звертаються по допомогу до розвитку небезпечних ускладнень.
Діабет 1 типу виникає, коли імунна система помилково атакує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін. У результаті організм поступово втрачає здатність забезпечувати себе цим гормоном, а людині потрібна пожиттєва інсулінотерапія. Хвороба не спричинена надмірним споживанням солодкого і не є наслідком «неправильного харчування» дитини.
Що показало дослідження 936 дітей
Науковці проаналізували дані 936 пацієнтів віком до 18 років, яким діабет 1 типу діагностували в період із 2010 до 2024 року у 18 університетських лікарнях Південної Кореї. У 32 дітей, або 3,4% учасників, родич першого ступеня — один із батьків, брат або сестра — також мав діабет 1 типу.
Окремо дослідники розглянули 779 братів і сестер із родин 605 дітей із ЦД1. У 23 із них також виявили захворювання. Це відповідає поширеності приблизно 3%, тоді як серед дітей загальної популяції Південної Кореї показник становив близько 0,26%.
Отже, у межах цієї вибірки діабет 1 типу серед братів і сестер зустрічався більш ніж у десять разів частіше. Ці цифри не можна механічно переносити на будь-яку країну чи конкретну родину, адже ризик залежить від генетичних та середовищних факторів, але сама тенденція підтверджує важливість сімейної схильності.
Дані близнюків показали ще сильніший зв’язок
У дослідженні було лише сім пар близнюків, тому ця група надто мала для широких висновків. Однак у трьох парах діабет 1 типу мали обидві дитини, що дало показник збігу 42,9%. Автори наголошують, що ці дані не можна використовувати для точного прогнозу, але вони узгоджуються з уявленням про вагому роль генетики.
Найцікавіша практична деталь стосувалася моменту встановлення діагнозу. Діти, які ставали другим членом родини з діабетом 1 типу, на момент виявлення мали нижчі рівні глюкози та глікованого гемоглобіну, ніж перший хворий у сім’ї. У них також рідше розвивався діабетичний кетоацидоз.
Дослідники пояснюють це тим, що батьки вже знали характерні сигнали й швидше реагували на зміни. Сильна спрага, часте сечовипускання, раптова втрата ваги, виражена втома та незрозуміле погіршення самопочуття — основні ознаки, які не варто ігнорувати.
Коли потрібна невідкладна допомога
Діабетичний кетоацидоз виникає через сильний дефіцит інсуліну. Організм переходить на активне розщеплення жирів, утворюється багато кетонів, а кислотність крові підвищується. Блювання, біль у животі, різка слабкість, сонливість, порушення свідомості або важке дихання можуть бути ознаками такого стану й потребують невідкладної допомоги.
Наявність діабету у брата, сестри або одного з батьків не означає, що інша дитина обов’язково захворіє. Проте сім’ї варто знати симптоми й обговорювати з педіатром або ендокринологом, чи потрібне додаткове спостереження або обстеження з урахуванням конкретної сімейної історії.
