3632
Куркума, імбир, кориця, часник і м’ята регулярно з’являються в порадах про «оздоровлення кишківника», але фахівці наголошують: жодна спеція не здатна самостійно перебудувати мікробіом або компенсувати одноманітний раціон. Їхня реальна перевага в іншому — вони містять рослинні сполуки, роблять здорову їжу смачнішою та дозволяють частіше використовувати бобові, овочі й цільнозернові продукти.
Кишкова мікробіота складається з величезної кількості мікроорганізмів, і її склад залежить від усього раціону, способу життя, ліків, віку та багатьох інших факторів. Найсильніше на різноманітність мікробіоти впливає регулярне споживання різних джерел клітковини, а не одна «модна» приправа.
Імбир і м’ята можуть допомагати травленню
Імбир добре відомий здатністю зменшувати нудоту, а також впливає на моторну функцію шлунка. Саме тому чай або страви з імбиром для деяких людей можуть бути комфортними після їжі. Однак при вираженій печії або прийманні певних ліків великі кількості імбиру краще узгоджувати з лікарем.
М’ята, особливо олія перцевої м’яти в стандартизованій формі, досліджувалася при синдромі подразненого кишківника. Вона може розслабляти гладкі м’язи кишечника і зменшувати спазми. Звичайний м’ятний чай має значно слабший ефект, але для частини людей залишається приємним способом зменшити відчуття важкості.
Водночас м’ята може погіршувати симптоми рефлюксу, оскільки здатна розслабляти нижній стравохідний сфінктер. Тому продукт, який допомагає одній людині при спазмах, іншій може посилити печію.
Куркума, кориця й часник
Куркума містить куркумін — речовину з вираженими протизапальними властивостями в лабораторних умовах. Однак організм засвоює її обмежено, а звичайна кулінарна кількість значно відрізняється від доз у дослідженнях концентрованих добавок. Тому куркуму краще розглядати як корисну частину раціону, а не як лікування кишкових захворювань.
Кориця містить поліфеноли, які можуть взаємодіяти з кишковими бактеріями. Часник, своєю чергою, багатий на фруктани — різновид пребіотичних вуглеводів, що слугують їжею для частини мікроорганізмів. Для більшості людей це плюс, але при синдромі подразненого кишківника велика кількість часнику може, навпаки, спричиняти здуття й біль.
Саме тут проявляється головний нюанс: продукт, корисний для мікробіоти в загальному сенсі, не обов’язково добре переноситься конкретною людиною. При хронічних кишкових симптомах індивідуальна переносимість важливіша за універсальні списки «найкращих продуктів».
Різноманітність важливіша за одну спецію
Для мікробіома набагато переконливіше виглядає стратегія, за якої протягом тижня людина їсть різні овочі, фрукти, зелень, бобові, горіхи, насіння та цільнозернові продукти. Спеції в такій системі працюють як доповнення: вони збільшують різноманітність рослинних компонентів і допомагають менше залежати від солі та жирних соусів.
Якщо ж після певних приправ регулярно виникають біль, печія, діарея або сильне здуття, не потрібно продовжувати їх їсти лише через репутацію «корисних». Харчування для здорового кишківника має бути не тільки різноманітним, а й переносимим конкретною людиною.
