
Літня спека — випробування не лише для людини, а й для багатьох городніх культур. Частина овочів і зелені погано переносить високі температури: рослини сповільнюють ріст, передчасно викидають квіткову стрілку, гірчать або зовсім гинуть. Знаючи, які культури бояться спеки, можна вчасно захистити їх або спланувати посадки так, щоб уникнути втрат.
Найпершими від спеки страждають холодолюбні капустяні культури, зокрема броколі. За високих температур ця капуста замість щільної головки швидко викидає жовті квіти й стає непридатною до вживання. Так само поводиться цвітна капуста, тож у розпал літа їх або притіняють, або взагалі висівають на другий строк, ближче до осені, коли спека спадає.
Дуже чутлива до жари й листкова зелень. Шпинат, салат, рукола й кріп у спеку майже миттєво йдуть у стрілку: листя грубішає, набуває гіркоти й втрачає смак. Ці культури належать до рослин довгого світлового дня й холодного сезону, тому найкраще вдаються навесні та восени. Улітку їх варто сіяти в затінку й частіше поливати.
Не люблять надмірної спеки й деякі коренеплоди та цибулинні. Редиска за високих температур стає дерев’янистою, гострою й теж стрілкується, а горох і шпинатні буряки припиняють нормально розвиватися. Навіть звична цибуля на перо в сильну жару підсихає й грубішає, тож ці культури теж краще вирощувати в прохолодніші періоди сезону.
Щоб урятувати теплочутливі рослини, застосовують кілька прийомів. Найпростіший — притінення за допомогою спеціальної сітки чи агроволокна в найспекотніші години. Дуже допомагає мульчування, яке утримує вологу й охолоджує ґрунт, а також регулярний полив рано вранці або ввечері. Загущені посадки в спеку небажані, адже вони погіршують провітрювання.
Найрозумніший підхід — планувати город з урахуванням теплостійкості культур. Холодолюбну зелень і капусту висівають ранньою весною або в кінці літа під осінній урожай, а місце в спекотні місяці віддають теплолюбним рослинам — томатам, перцю, баклажанам, кукурудзі. Такий підхід дозволяє збирати врожай безперервно й не втрачати ніжні культури через літню спеку.

886