3326
Цибуля буває білою, жовтою, червоною та солодкою, але з погляду базового складу всі ці види мають багато спільного. Вони містять клітковину, вітамін C, сполуки сірки та антиоксиданти. Різниця полягає переважно у співвідношенні окремих фітонутрієнтів і смакових властивостях.
Червона цибуля має характерний колір завдяки антоціанам — антиоксидантним пігментам, які також містяться в ягодах і червонокачанній капусті. Крім того, вона, як і інші види цибулі, містить кверцетин — флавоноїд, який вивчають через його можливий вплив на запальні процеси та серцево-судинне здоров’я.
Біла цибуля зазвичай має м’якший або трохи солодший смак і менше пігментів, але це не робить її «некорисною». Вона залишається джерелом тих самих базових поживних речовин і може бути зручнішою для страв, де потрібен менш різкий смак.
З погляду щоденного раціону різниця між видами набагато менша, ніж різниця між наявністю овочів у меню та їхньою повною відсутністю. Тому вибір краще робити за смаком і кулінарним призначенням, а не шукати один «найкорисніший» сорт.
Сира цибуля зберігає більше частини термочутливих сполук, але термічна обробка не робить її марною. Запечена, тушкована чи смажена цибуля все одно залишається овочем і додає страві клітковину та смак.
Людям із синдромом подразненого кишківника або чутливістю до FODMAP цибуля може провокувати здуття та газоутворення через вміст фруктанів. У такому разі питання кольору не має великого значення — важливішою є переносимість продукту.
https://www.planetanovosti.com/chervona-chy-bila-tsybulya-dietolohy-poyasnyly-yaka-korysnisha
