Цибуля може виглядати сухою вже через день після викопування, але цього недостатньо для зимового зберігання. Усередині шийки ще залишається волога, зовнішня луска не встигла повністю сформувати захисний шар, а дрібні механічні пошкодження залишаються свіжими. Тому сушіння — не формальність, а окремий етап після збору.

Найкраще збирати цибулю в сухий день. Її не висмикують із щільної землі силою: якщо потрібно, головки підкопують. Землю обережно обтрушують, не б’ючи цибулини одна об одну.
За сприятливої погоди врожай можна спочатку розкласти на відкритому повітрі. Потім його переносять під навіс або в сухе добре вентильоване приміщення. Якщо осінь дощова, сушіння від самого початку проводять у сараї, на горищі чи в іншому місці з рухом повітря.
Головки бажано розкладати одним шаром або так, щоб між ними залишався простір. Якщо цибуля лежить великою щільною купою, нижня частина сохне набагато повільніше, а локальна волога створює умови для псування.
Суха шийка — головний орієнтир
Періодично врожай перевертають. Це дозволяє рівномірніше просушити і самі цибулини, і шийку. За сприятливих умов цей етап займає приблизно 10–14 днів, а не кілька годин.
Обрізати листя одразу не потрібно. Спочатку перо й шийка повинні стати повністю сухими. Після цього коріння підрізають, не пошкоджуючи донце, а перо обрізають, залишаючи кількасантиметрову суху шийку.
Мити цибулю перед сушінням не рекомендують. Вода лише збільшує кількість вологи, яку потім потрібно видалити. Сухі залишки землі легко прибираються вже після того, як поверхня головки добре підсохла.
Перед закладанням у комору чи льох урожай сортують. М’які, підгнилі, пошкоджені або погано висушені головки не змішують із основною партією. Їх використовують першими.
Правильно висушена цибуля має суху шийку, шелестку луску й тверду головку. Саме такий стан, а не просто календарна дата, означає, що врожай готовий перейти з етапу сушіння до тривалого зберігання.
Якщо врожаю багато, його краще розділити на кілька шарів або партій, а не складати щільною високою купою. У центрі великої маси повітря рухається повільно, тому там довше зберігається волога. Періодичне переміщення головок або використання сітчастих поверхонь допомагає вирівняти сушіння.
Під час фінального сортування окремо відкладають цибулю, що почала повторно проростати. Така головка може бути нормальною для кухні, але для тривалого зберігання вона вже слабша: процес росту запущений і зупинити його повністю лише прохолодою не завжди вдається.
Добре висушену цибулю не потрібно очищати до «білої» головки. Сухі зовнішні луски є природним захистом від втрати вологи. Знімають лише те, що саме легко відпадає, не оголюючи соковиті внутрішні шари.
Якщо частина врожаю сушиться швидше, її можна відокремити від головок із товстішою шийкою. Це дозволяє не тримати вже готову цибулю у вологішому середовищі лише через те, що кілька екземплярів ще потребують часу. Розділення партій робить увесь процес більш керованим.
https://zaxid.net/stigla_tsibulya_bez_vtrat_koli_zbirati_ta_yak_zberegti_urozhay_n1618821

2190