2174
Зібрана цибуля виглядає готовою до зберігання, але насправді після викопування її підготовка лише починається. Одна з найпоширеніших помилок — одразу коротко обрізати зелене або ще соковите перо, скласти головки в ящик і перенести в темне місце. Для цибулі, яку планують зберігати місяцями, набагато важливіше спочатку дати нормально висохнути самій головці та її шийці.
Озиму й звичайну ріпчасту цибулю збирають у суху погоду, коли більшість листя вже пожовкла та полягла. Якщо ґрунт щільний, цибулини краще підкопати, а не висмикувати силою. Пошкодження донця чи шийки скорочує строк зберігання навіть тоді, коли зовні головка здається цілком нормальною.
Після викопування землю обережно струшують. Не потрібно бити цибулини одна об одну або об тверду поверхню. Механічна травма легко ховається під сухою лускою, але згодом саме це місце може стати осередком псування.
Якщо день сухий, цибулю можна кілька годин потримати просто на грядці. Потім урожай переносять під навіс або в сухе провітрюване приміщення. Там головки розкладають так, щоб повітря проходило між ними. Для нормального досушування потрібно не кілька годин, а близько тижня або більше залежно від погоди.
Обрізування починається лише після сушіння
Перо в цей час не є зайвим. Воно поступово висихає разом із шийкою, а зовнішні луски стають щільнішими. Саме суха тонка шийка свідчить про те, що головка готова до подальшої підготовки.
Лише після повного висихання листя обрізають. Для звичайного зберігання залишають кілька сантиметрів сухої шийки. Якщо цибулю планують заплітати в коси, листя, навпаки, зберігають довшим і використовують для плетіння.
Коріння теж підрізають після сушіння, намагаючись не пошкодити донце. Мити головки перед закладанням не рекомендується. Залишки сухої землі легко прибираються після того, як урожай добре просох.
Перед перенесенням у сховище цибулю ще раз перебирають. Головки з товстою соковитою шийкою, м’якими ділянками, пліснявою або механічними пошкодженнями залишають для першочергового використання. Для кількамісячного запасу беруть лише тверді й повністю сухі.
Тому поспіх із обрізуванням не економить час, а навпаки підвищує ризик втрат. Правильна послідовність проста: акуратно викопати, просушити разом із пером, дочекатися сухої шийки, лише потім обрізати й сортувати. Саме така підготовка дає цибулі більше шансів долежати до весни.
Під час сушіння корисно звертати увагу не лише на перо, а й на саму шийку. Якщо вона залишається товстою, пружною і вологою, головка ще не готова до сховища навіть тоді, коли зовнішня луска вже виглядає сухою. Саме такі цибулини найчастіше варто залишити в окремій партії й дати їм більше часу.
У дощовий період головки краще не накривати щільною плівкою без доступу повітря. Захист від опадів потрібний, але під герметичним матеріалом накопичується конденсат. Навіс або добре вентильоване приміщення без прямого намокання дають значно стабільніші умови.
https://zaxid.net/ozima_tsibulya_koli_zbirati_yak_zberigati_poradi_gorodnikam_n1641623
