1840
У країнах НАТО дедалі уважніше аналізують сценарії, за якими Росія могла б спробувати перевірити готовність Альянсу до колективної оборони. Найбільшу увагу приділяють Балтійському регіону, де невеликі відстані, близькість російської території та складна географія роблять час реагування особливо важливим.
Перший сценарій стосується обмеженого прикордонного інциденту або короткочасного вторгнення невеликого підрозділу. Його метою могла б бути не окупація великої території, а перевірка того, наскільки швидко союзники домовляться про відповідь.
Другий варіант — гібридна операція, під час якої військові дії поєднуються з кібератаками, диверсіями, інформаційною кампанією та спробами приховати безпосередню роль російської держави.
Такий сценарій створює складність для НАТО, оскільки союзникам довелося б швидко визначити, чи достатньо серйозною є подія для застосування механізмів колективної оборони.
Третій сценарій пов’язують із ширшою військовою ескалацією в Балтійському регіоні, зокрема одночасним тиском на сухопутні кордони, повітряний простір і морські комунікації.
Окреме значення має Сувальський коридор між Польщею та Литвою — вузька ділянка, яка забезпечує сухопутний зв’язок країн Балтії з рештою території НАТО.
Західні військові при цьому не повідомляють про ознаки неминучої великої атаки. Значна частина російських сухопутних сил усе ще залучена у війні проти України.
Однак Москва продовжує виробляти озброєння, створювати резерви та використовувати гібридні методи тиску на європейські країни.
Саме тому НАТО проводить навчання з швидкого перекидання підрозділів, посилює ППО та збільшує запаси техніки на східному фланзі.
Логіка підготовки полягає в тому, щоб навіть обмежена провокація не застала союзників у ситуації політичної невизначеності, а потенційний противник заздалегідь розумів, що будь-яке випробування колективної оборони матиме скоординовану відповідь.
Джерело: https://www.ukr.net/news/details/world/119200978.html
