2859
Лише два тижні без кави можуть помітно змінити роботу кишкових бактерій, навіть якщо людина не міняє звичного харчування. Нове дослідження показало, що відмова від напою впливає не лише на надходження кофеїну, а й на обмінні процеси в кишечнику, причому частина змін з’являється вже протягом 14 днів.
Як проводили дослідження
Для багатьох людей кава є частиною ранкового розпорядку, однак її вживання впливає не лише на бадьорість, а й на мікробіом кишечника, тобто сукупність мікроорганізмів, які живуть у травній системі. Результати роботи, опублікованої у 2026 році в журналі Nature Communications, показали зв’язок між споживанням кави та складом кишкової мікрофлори.
Спочатку науковці порівняли 31 учасника, який регулярно пив каву, і 31 людину, яка її не вживала. Потім постійних споживачів попросили на 14 днів повністю виключити каву з раціону. Протягом цього часу дослідники стежили за змінами в мікробіомі та обмінних процесах.
Далі учасники знову почали пити каву. Цей етап тривав 21 день: одні отримували напій із кофеїном, інші — без нього. Щодня добровольці випивали по чотири порції розчинної кави. Харчування контролювали за допомогою харчових щоденників, і за незначними винятками раціон суттєво не змінювався.
Що змінилося в кишечнику
Ще до відмови від кави групи вже відрізнялися. У людей, які пили напій, виявили більше бактерій родів Cryptobacterium та Eggerthella, а також інший рівень речовин, пов’язаних з обміном речовин і діяльністю мікроорганізмів. Серед них назвали індол-3-пропіонову кислоту, індол-3-карбоксальдегід і гамма-аміномасляну кислоту, відому як ГАМК.
Після 14 днів без кави в зразках калу помітно знизилися рівні кофеїну та продуктів його обміну, зокрема теофіліну й 1,7-диметилксантину. Це було очікувано, адже ці речовини пов’язані зі споживанням кофеїну. Менш очевидними стали інші зміни: знизився рівень гіпурової кислоти, а рівень індол-3-карбоксальдегіду зріс. Ця речовина пов’язана з активністю кишкових мікроорганізмів, тож відмова від кави впливає не лише на кількість кофеїну, а й на окремі процеси обміну речовин у кишечнику.
Після повернення кави мікробіом знову змінився, причому деякі зміни виникали незалежно від того, чи містив напій кофеїн. Це свідчить про можливий вплив інших компонентів кави, зокрема поліфенолів, фенольних кислот, меланоїдинів та низки інших сполук. Частина з них потрапляє до кишечника й може використовуватися певними бактеріями.
Обмеження та інші дані
Раніше подібний зв’язок уже фіксували. Масштабне дослідження, опубліковане в Nature Microbiology, охопило дані десятків тисяч людей і показало залежність між споживанням кави та наявністю бактерії Lawsonibacter asaccharolyticus. Серед понад 150 проаналізованих продуктів саме кава мала найсильніший зв’язок із певними кишковими мікроорганізмами.
Водночас зміни мікробіому не означають, що відмова від кави обов’язково корисніша для здоров’я. Дослідники не встановили, що кишкова мікрофлора людей, які не п’ють каву, є здоровішою. Двотижнева відмова також не довела конкретної клінічної користі, а довгострокові наслідки залишаються невідомими.
Дослідження охоплювало й самопочуття учасників. До експерименту постійні споживачі кави демонстрували вищу імпульсивність, сильнішу емоційну реактивність і гірші показники пам’яті. Під час відмови покращилися окремі показники уваги та пильності, а після повернення кави учасники повідомляли про менше відчутного стресу та деяких симптомів депресії. Ці зміни спостерігали і у тих, хто пив каву без кофеїну, тож пояснити всі ефекти лише дією кофеїну не можна.
Науковці наголошують, що експеримент був відносно невеликим і проводився за участю здорових дорослих. Для визначення довгострокових наслідків відмови від кави потрібні масштабніші дослідження.
Джерело: expert.in.ua
