2849
Стоянка Сан-Естебан поблизу річки Ріо-Гранде є одним із найдавніших місць поселення людей на території Сполучених Штатів. Тут знайдено напрочуд якісно виготовлене спорядження доісторичних мисливців, зокрема списи, кам’яні наконечники та вигнуті дерев’яні вироби.
Доісторичні мисливці залишили після себе добре виготовлене спорядження, яке виявили в печері. Списи, кам’яні наконечники та вигнуті дерев’яні вироби належать до найдавніших зразків зброї, відомих у Північній Америці. Розкопки тривають з 2019 року, і печера, безсумнівно, ще розкриє чимало своїх таємниць.
Історія заселення Північної Америки загалом відома, however щодо деяких регіонів інформації досі бракує. До таких місць належить південний Техас неподалік від кордону з Мексикою, де й зробили цю цікаву знахідку.
Стоянка Сан-Естебан розташована неподалік від річки Ріо-Гранде. Протягом останніх років тут знаходять безліч артефактів, зокрема мисливську зброю з унікальними характеристиками.
Дослідження печери в Техасі
На території національного парку Біг-Бенд волонтери Центру досліджень Біг-Бенда (CBBS) та Канзаського університету з 2019 року проводять розкопки в природному печерному утворенні, відомому як Сан-Естебан. Уже у 2020 році археологи виявили низку артефактів, частина з яких становила цілий комплект зброї.
Сама стоянка набагато давніша за знайдені в ній предмети: ймовірно, корінні мешканці використовували це місце як притулок ще в XI тисячолітті до нашої ери. Брайон Шредер, директор Центру досліджень Біг-Бенда, зазначив: «Якщо це справді єдиний комплект, створений одночасно, то йдеться про воістину грандіозну знахідку. Дослідивши деревину, ми зможемо реконструювати навколишнє середовище того часу та дізнатися, скільки зусиль і часу стародавні люди витрачали на виготовлення своїх знарядь».
Як стародавні мисливці створювали свою зброю
На місці розкопок знайшли фрагменти шкіри, якими були обгорнуті дерев’яні держаки, а також кам’яні вироби. Серед них є загострений наконечник, призначений для кріплення на кінці дерев’яного древка, тобто як спис.
Самі древки виготовляли так, щоб їх можна було використовувати зі спеціальним метальним пристосуванням, яке дослідники називають «атлатль». Атлатлі (спис-метальники) коротші й легші за звичайні списи та вирізняються вражаючою точністю, особливо на відстанях від десяти до п’ятдесяти метрів.
Експерти CBBS також вважають, що корінні мешканці Сан-Естебана мали базові знання в галузі ботаніки, що дозволяло їм виготовляти наконечники, змащені отрутою.
Скільки років цим «бумерангам»
Деякі з знайдених тут широких, злегка вигнутих дерев’яних предметів дуже нагадують прямі бумеранги. При кидку в ціль вони могли оглушити тварину або навіть убити невелику здобич. На відміну від класичних бумерангів, які мають набагато крутіший вигин, такі вироби не поверталися в руки метальника.
За наявними даними, подібні прямі бумеранги знаходили в різних куточках світу; вік найдавнішого з них становить 30 000 років. Численні дослідження їхніх аеродинамічних властивостей підтверджують, що вони були досить ефективними в умовах доісторичного полювання, зокрема для полювання на певні види дичини. Радіовуглецевий аналіз артефактів, виявлених у регіоні Біг-Бенд, показав, що вони датуються 4500 роком до нашої ери.
Джерело: www.unian.ua
