2895
Теорія «мертвого інтернету» стверджує, що значну частину мережі сьогодні наповнює контент, створений машинами, а живих людей у ній дедалі менше. Спочатку це була маргінальна ідея з форумів, але з часом вона набула конкретніших обрисів. Розбираємося, що стоїть за цією концепцією та чи є підстави для занепокоєння.
Звідки з’явилася теорія про вимирання людського інтернету
Концепція «мертвого інтернету» виникла на мережевих форумах ще наприкінці 2010-х років і спочатку сприймалася як маргінальна теорія змови. Конкретніших обрисів вона набула у 2021 році, після публікації на онлайн-майданчику Agora Road під назвою «Теорія мертвого інтернету: більша частина інтернету є фальшивкою». Її автори стверджували, що мережа здається порожньою та позбавленою живої присутності, а сам інтернет умовно «помер» приблизно у 2016 році, коли алгоритми пошукових систем і соціальних мереж почали масово просувати згенерований контент.
Відтоді штучний інтелект значно потужнішав. Сьогодні ШІ автоматизовано веде акаунти в соцмережах, генерує фото, відео й текст, збирає новини, пише коментарі та навіть сам відповідає на них. Через це користувачі дедалі частіше не можуть бути впевнені, що по той бік розмови є людина.
У вересні 2026 року компанія OpenAI оголосила, що розв’язала відому математичну головоломку – проблему Нав’є-Стокса. Водночас звіт групи з кібербезпеки Thales за 2026 рік показав, що автоматизований трафік продовжує витісняти людей з онлайну: боти сформували 53 відсотки всього інтернет-трафіку порівняно з 51 відсотком роком раніше. Боти вже спілкуються між собою без участі користувачів. Наприклад, у березні 2026 року компанія Meta придбала платформу Moltbook – соціальну мережу, де ШІ-чатботи ведуть діалоги один з одним і нерідко обговорюють людство.
Замкнене коло ботів і реальні загрози
Популярність штучного інтелекту стрімко зростає серед звичайних користувачів. За дослідженням аналітичного центру Pew Research, у 2024 році лише 33 відсотки американців користувалися чат-ботами на кшталт ChatGPT, Gemini або Copilot. До 2026 року цей показник майже досяг половини населення – 49 відсотків, а 25 відсотків опитаних зізналися, що взаємодіють із генеративними системами щодня.
У багатьох сферах уже утворилися так звані циклічні петлі взаємодії машин. У навчальних закладах студенти створюють есе за допомогою алгоритмів, а викладачі перевіряють їх іншими ШІ-інструментами. Під час працевлаштування кандидати генерують оптимізовані резюме та супровідні листи, а рекрутингові алгоритми компаній аналізують ці документи. У результаті живий голос дедалі частіше зникає з комунікації.
Попри неприємне відчуття від шаблонних дописів і згенерованих зображень, головні ризики пов’язані з дезінформацією. Боти активно поширюють неправдиві дані, що завдає реальної шкоди демократичним процесам. Чат-боти стають джерелом дезінформації під час виборів, а законодавче регулювання поки не встигає за темпами розвитку технологій, хоча державні відомства регулярно попереджають про небезпеку дипфейків. Суспільне занепокоєння також зростає: опитування Pew Research показало, що 40 відсотків американців очікують негативного впливу ШІ на суспільство впродовж наступних 20 років.
У відповідь на це зростає попит на інструменти захисту. Зокрема, стартап Pangram у липні 2026 року залучив 9 мільйонів доларів інвестицій від фонду Menlo Ventures для розробки детектора синтетичного контенту.
Крім того, після ухвалення закону ЄС про штучний інтелект компанія OpenAI почала маркувати створені в ChatGPT тексти водяними знаками, що має допомогти легше розпізнавати роботу машин.
Джерело: 24tv.ua
