2861
Восени лілії потребують уважного догляду, але поспішати з обрізуванням не варто. Поки стебла та листя залишаються зеленими, рослина продовжує фотосинтезувати й накопичувати поживні речовини у цибулині. Більшість садових лілій здатні зимувати у відкритому ґрунті, тому щороку викопувати їх зазвичай не потрібно.
Коли обрізати лілії та як готувати їх до зими на клумбі
Обрізування проводять після природного пожовтіння та висихання надземної частини. Залежно від погоди це може статися ще до листопада або пізніше, тож головним орієнтиром є стан самої рослини, а не конкретна дата в календарі.
За рекомендаціями Північноамериканського товариства лілій, пожовклі та відмерлі стебла можна видаляти восени. Повністю висохлі стебла зрізають гострим чистим секатором біля поверхні ґрунту. Якщо стебла ще зелені, обрізування краще відкласти. Висмикувати їх силою не варто, адже так можна пошкодити цибулину та її коріння.
Рослинні рештки потрібно прибрати, особливо листя та стебла з плямами, ознаками гнилі чи інших захворювань. Такі залишки не варто додавати до домашнього компосту.
Морозостійкі різновиди можуть залишатися на клумбі багато років. Менш витривалі види, молоді посадки та лілії в регіонах із холодними малосніжними зимами можуть потребувати додаткового захисту. Особливу увагу варто приділити ґрунту: для лілій небезпечне не лише сильне промерзання, а й тривале перезволоження, тому ділянка повинна мати хороший дренаж. Якщо земля важка, глиниста й постійно мокра, нові цибулини краще висаджувати на підвищеному місці або в добре дренованій грядці.
Укривати лілії потрібно не всі. Морозостійкі рослини, добре пристосовані до місцевих умов, часто зимують без додаткового утеплення. Мульчування може бути корисним для нових посадок, менш морозостійких видів і рослин у місцевостях із холодними малосніжними зимами. Фахівці радять укривати багаторічники та цибулинні після початку промерзання ґрунту, адже занадто раннє мульчування може сприяти небажаному росту під укриттям. Для зимового захисту можна використовувати сухе листя або солому. У холодних регіонах рекомендують пухкий шар органічної мульчі приблизно 12-15 см, однак це не універсальна норма для всіх лілій. Якщо рослини морозостійкі, а зима відносно м’яка, таке товсте укриття може бути непотрібним. Мульча також не повинна сприяти застою води навколо цибулин. Навесні, коли ґрунт почне відтавати, укриття поступово прибирають, щоб молоді пагони могли вільно проростати.
Наприкінці осені потреба лілій у воді значно зменшується, і якщо ґрунт достатньо вологий після дощів, додатковий полив зазвичай не потрібен. Лілії, які вже ростуть на клумбі, після повного відмирання стебел і листя не потребують осіннього підживлення, а спеціально стимулювати нові пагони азотними добривами напередодні зими не потрібно.
Лілії у горщиках і осіння посадка
Лілії в контейнерах потребують окремої уваги, адже їхні цибулини менш захищені від низьких температур, ніж у відкритому ґрунті. Фахівці Королівського садівничого товариства Великої Британії (RHS) радять за можливості тримати горщики взимку в прохолодному, добре провітрюваному місці, де температура не опускається нижче нуля. Для цього може підійти захищена від морозів неопалювана теплиця або інше прохолодне приміщення. Звичайна неопалювана теплиця чи балкон не завжди забезпечують захист від сильних морозів.
Якщо горщики залишаються надворі, їх розміщують біля захищеної стіни будинку, за потреби утеплюють стінки контейнерів, перевіряють, чи не заблоковані дренажні отвори, і захищають ґрунт від надмірної кількості зимових опадів. Упродовж зими субстрат має залишатися злегка вологим, але не мокрим, адже перезволоження може призвести до загнивання цибулин. Переносити лілії на всю зиму в теплу житлову кімнату не варто, бо для нормального сезонного розвитку рослинам зазвичай потрібен прохолодний період.
Важливо для власників котів. Лілії роду Lilium надзвичайно токсичні для цих тварин. Фахівці попереджають, що навіть невелика кількість пилку може спричинити тяжке ураження нирок. Тому такі рослини не варто заносити до оселі, де живуть коти. Якщо тварина контактувала з лілією або її пилком, потрібно негайно звернутися до ветеринара.
Листопад ще може бути придатним для посадки деяких лілій, якщо ґрунт не промерз. Фахівець із садівництва Девід Трінклейн пояснює, що лілії можна висаджувати восени до промерзання землі, однак рання осіння посадка краща, бо цибулини мають більше часу для вкорінення до зими. Виняток становить лілія білосніжна (Lilium candidum), яку рекомендують висаджувати наприкінці літа або на самому початку осені. Для посадки обирають ділянку з пухким, родючим і добре дренованим ґрунтом.
Глибина посадки залежить від того, де утворюються корені. Лілії, які утворюють корені біля донця цибулини, висаджують на глибину, приблизно рівну висоті цибулини, так само радять діяти, якщо тип коренеутворення невідомий. Лілії, які утворюють додаткові корені на підземній частині стебла, садять на глибину приблизно 2,5 висоти цибулини. Лілію білосніжну висаджують неглибоко, залишаючи верхівку цибулини близько до поверхні ґрунту. Після посадки землю обережно ущільнюють і поливають, щоб ґрунт щільніше прилягав до цибулини та коренів. Якщо попереду холодна малосніжна зима, нові посадки за потреби можна захистити мульчею після початку промерзання ґрунту.
Джерело: styler.rbc.ua
