2853
У листопаді деякі популярні кімнатні рослини потребують так мало води, що звичний полив може призвести до загнивання коренів і загибелі квітів. Фахівець із садівництва Річард Баркер назвав п’ять видів, яким із настанням холодів потрібно різко обмежити зволоження ґрунту, а за певних умов узагалі припинити його до весни.
Зі скороченням світлового дня та зниженням температури багато кімнатних рослин поступово сповільнюють ріст. Вони починають витрачати значно менше вологи, тому літній режим поливу може стати для них небезпечним.
Особливо чутливі до надлишку води рослини, які накопичують її у власних тканинах або взимку переходять у стан спокою. У цей період постійно вологий ґрунт може спричинити загнивання коренів, стебел і підземних бульб.
За словами Річарда Баркера, повністю припиняти полив можна не завжди, адже це залежить від температури, освітлення та стану самої рослини.
Кактуси й розеткові сукуленти
Насамперед ідеться про пустельні кактуси. Навесні та влітку вони активно ростуть, проте з настанням холодів їхня потреба у воді різко скорочується. Якщо кактус перебуває в прохолодному неопалюваному приміщенні та має належні умови для зимового спокою, його можна взагалі не поливати з жовтня до березня. У цей період рослина використовує вологу, яку накопичила у своїх стеблах.
Кактуси, що залишаються в теплих квартирах, іноді потребують невеликої кількості води. Орієнтиром може бути стан рослини: якщо стебло починає помітно зморщуватися, ґрунт можна трохи зволожити. Для зимівлі пустельним кактусам рекомендують обирати світле й прохолодне місце, наприклад підвіконня, де рослина отримуватиме достатньо світла за відповідної температури.
Період зимового спокою також має значення для майбутнього цвітіння: за належних умов відпочинку кактуси можуть краще підготуватися до появи квітів навесні.
Другою групою, яким потрібно суттєво скоротити полив, названо розеткові сукуленти, зокрема ехеверії. На відміну від пустельних кактусів, які переважно накопичують воду у стеблах, багато сукулентів зберігають її в листках. Завдяки таким запасам вони здатні досить довго обходитися без додаткової вологи, а взимку, коли ріст сповільнюється, витрачають воду особливо економно.
Для ехеверій надмірний полив у холодному приміщенні може бути небезпечнішим за тимчасову нестачу вологи. Якщо освітлення недостатнє, а земля постійно мокра, основа рослини може почати загнивати. Баркер рекомендує зволожувати ґрунт лише після його повного висихання. Додатковими ознаками нестачі води можуть бути зморщування листків або втрата ними пружності. Якщо сукулент повністю перейшов у стан спокою, полив іноді можна припинити, тоді як рослини, що продовжують рости в теплій кімнаті, потребують індивідуального підходу.
Сансевієрія, алое і каладіум
Третя рослина, яка взимку здатна тижнями обходитися без води, — сансевієрія. Вона витривала, однак погано переносить постійно вологу землю, особливо за низької температури. Якщо господар продовжує поливати її так само часто, як улітку, корені можуть швидко загнивати. Тому перед кожним зволоженням потрібно переконатися, що земля в горщику повністю висохла.
Перевірити це можна без спеціальних приладів: достатньо занурити палець у ґрунт на кілька сантиметрів. Якщо всередині відчувається волога, полив варто відкласти. Для точнішої перевірки також можна використовувати вимірювач вологості ґрунту, особливо якщо рослина стоїть у глибокому горщику, де верхній шар землі висихає швидше за нижній.
Четверта рослина, яка потребує обережного поливу в листопаді, — алое. Його м’ясисте листя містить значні запаси води, які рослина використовує протягом періодів посухи. Узимку алое росте повільніше, тому витрачає вологу значно економніше, і регулярний полив за звичним графіком може призвести до перезволоження землі. Доглядати за ним у холодний період рекомендують приблизно так само, як за сансевієрією: поливати лише тоді, коли ґрунт повністю просохне.
П’ята рослина — каладіум. Ці декоративні багаторічники відомі великим яскравим листям із незвичайними візерунками. Восени вони природно переходять у стан спокою: через скорочення світлового дня та зниження температури листя жовтіє, в’яне й поступово відмирає. Це не обов’язково свідчить про загибель рослини, адже каладіуми ростуть із підземних бульб, які зберігаються протягом періоду спокою та здатні відновити ріст навесні.
Коли листя починає засихати, полив потрібно припинити. Горщик рекомендують перенести в прохолодне темне місце, де температура тримається в межах 10–16 градусів. Для зберігання може підійти вільна кімната або коридор з відповідними умовами. Повертати каладіум до активного росту рекомендують навесні, зазвичай із березня до травня, переносячи горщик у світле приміщення з температурою 18–25 градусів.
Джерело: expert.in.ua
