1917
Плодова гниль на яблуці часто починається з невеликої бурої плями, яка за вологої погоди швидко збільшується. Згодом на ній з’являються світлі подушечки спор, розташовані концентричними колами. Такі плоди не можна просто кидати під дерево після знімання: вони залишаються джерелом інфекції для саду.
Частина заражених яблук опадає сама, але інші висихають прямо на гілках і перетворюються на так звані муміфіковані плоди. Саме вони здатні залишатися в кроні довго й підтримувати інфекційний фон до наступного сезону.
Уражені яблука збирають окремо
Падалицю з ознаками гнилі регулярно прибирають із пристовбурного кола. Її не складають разом із здоровими плодами й не залишають у звичайній відкритій компостній купі, якщо немає впевненості, що компостування проходить за достатньо високої температури.
Так само знімають муміфіковані яблука з гілок. Якщо залишити їх до весни, вони можуть стати одним із джерел нових спор під час наступного цвітіння й формування плодів.
Плоди з невеликими механічними пошкодженнями теж оглядають уважніше. Отвори після плодожерки, тріщини від граду або пошкодження птахами створюють місця, через які грибку легше проникнути всередину.
Санітарія працює разом із доглядом за кроною
Густа крона довше залишається вологою після роси та дощу. Помірне проріджування у відповідний строк допомагає плодам швидше просихати й зменшує тривалість періоду високої вологості.
Контроль плодожерки теж важливий, адже червиві яблука заражаються гниллю значно частіше.
Для зберігання залишають тільки цілі сухі плоди без бурих плям, проколів і тріщин. Навіть невелике активне ураження в ящику може швидко перейти на сусідні яблука.
Тому заражені плоди потрібно не просто зняти з дерева, а повністю прибрати із саду. Саме така санітарна робота зменшує кількість джерел інфекції перед новим сезоном.
Під час осіннього прибирання варто оглянути не тільки дерево, а й землю під кроною. Частина муміфікованих плодів може бути прихована травою або мульчею. Якщо залишити їх до весни, санітарна робота буде неповною.
