2517
Аджика зазвичай асоціюється з гострим томатно-перцевим соусом, але яблука здатні дуже вдало змінити його характер. Вони не роблять заготівлю десертною, натомість додають природної кислинки, легкої фруктової солодкості й допомагають пом’якшити гостроту перцю. Саме тому яблучна аджика особливо добре поєднується з шашликом, запеченою свининою, куркою та іншими м’ясними стравами.
У рецепті кулінарки Елли Іванової яблука працюють не окремим смаковим шаром, а як частина густої овочевої основи. Під час довгого варіння вони розм’якшуються й практично зливаються з помідорами, морквою та перцем. У результаті соус виходить однорідним і насиченим, без відчутних шматочків фруктів.
Основні інгредієнти
- помідори;
- яблука;
- солодкий перець;
- морква;
- гострий перець;
- часник;
- рослинна олія;
- сіль;
- цукор;
- оцет — відповідно до рецептури.
Для аджики краще вибирати стиглі м’ясисті помідори. Вони містять більше густої м’якоті й менше води, тому соус швидше набуває потрібної консистенції. Надто водянисті томати доведеться довше уварювати.
Яблука миють, видаляють серцевину й насіння. Якщо шкірка груба, її краще зняти. Кисло-солодкі сорти для цього рецепта працюють краще за дуже солодкі, адже вони підтримують баланс між томатною кислотністю та гострим перцем.
Солодкий перець очищають від насіння й перегородок. Гострий перець використовують у кількості, передбаченій рецептом або відповідно до бажаної гостроти. Працювати з ним краще в рукавичках, особливо якщо плоди справді пекучі.
Моркву очищають. Помідори, яблука, моркву й обидва види перцю пропускають через м’ясорубку або подрібнюють блендером. Масу перекладають у велику каструлю з товстим дном.
Овочево-фруктову основу ставлять на середній вогонь і доводять до кипіння. Потім нагрів зменшують і продовжують варіння, періодично перемішуючи. У міру випаровування зайвої рідини аджика поступово густішає.
Не варто додавати часник на самому початку. При тривалому кипінні його аромат стає набагато слабшим, тому його краще вводити ближче до завершення готування. Разом із часником додають сіль, цукор, рослинну олію та інші компоненти рецепта.
На фінальному етапі смак перевіряють і за потреби коригують баланс гострого, солоного та солодкого. Саме яблука допомагають зробити соус більш м’яким, тому навіть при помітній гостроті він не здається різким.
Гарячу аджику розливають по стерилізованих банках і відразу герметично закривають. Після охолодження вона стає ще густішою й більш однорідною.
Узимку такий соус зручно подавати до м’яса, домашніх ковбасок, запеченої картоплі або просто використовувати як пікантну намазку на хліб. Саме універсальність і робить яблучну аджику вдалою сезонною заготівлею.
