2515
Іран оголосив про намір запровадити нову обмежену для судноплавства зону в Перській затоці та оприлюднити карти нового коридору для проходу через Ормузьку протоку. Рішення готують після чергового загострення між Тегераном і Вашингтоном, під час якого сторони обмінялися ударами по суднах. Через зростання ризиків рух танкерів у районі протоки вже скоротився, а нафтовий ринок знову гостро реагує на будь-які повідомлення про можливі перешкоди для перевезень.
Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив, що нова зона починатиметься в районі, де, за формулюванням Тегерана, діє американська блокада іранського судноплавства, і поширюватиметься на частину затоки. Разом із цим Іран планує позначити новий маршрут для торговельних суден через Ормузьку протоку. Детальні координати та правила проходження влада обіцяла оприлюднити окремо.
Ормузька протока має критичне значення для глобального енергетичного ринку. Через неї проходить значна частина експорту нафти й газу з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та самого Ірану. Будь-яке тривале обмеження руху здатне створити дефіцит транспортних потужностей, підвищити страхові витрати для судновласників і змусити частину експортерів шукати альтернативні маршрути, які мають значно меншу пропускну здатність.
Останній виток кризи розпочався після ударів США по іранських нафтових танкерах. Іран відповів ракетними атаками по американських військових кораблях і заявив, що розглядатиме подальші дії Вашингтона як загрозу своїм економічним інтересам. Американська сторона, зі свого боку, наполягає на свободі навігації в міжнародних водах і посилює військову присутність у районі затоки, де працюють кораблі ВМС США та союзників.
Статистика судноплавства вже показує наслідки протистояння. За даними, на які посилаються міжнародні агентства, середня кількість торговельних суден із сировинними вантажами, що проходять через протоку, останнім часом помітно знизилася. Частина танкерів очікує на безпечніше вікно для проходження, інші оператори переглядають маршрути або враховують можливість супроводу. Для нафтового ринку навіть короткі перебої в такій точці означають додаткову премію за ризик.
Країни Перської затоки намагаються зменшити залежність від протоки. ОАЕ давно використовують нафтопроводи до портів за межами Ормузу, а інші експортери розглядають додаткові сухопутні та морські варіанти. Проте повністю замінити пропускну здатність протоки такими маршрутами неможливо, тому будь-яке тривале обмеження залишатиметься проблемою не лише для регіону, а й для імпортерів у Європі та Азії.
Іран водночас заявляє, що не має наміру повністю відмовлятися від міжнародного судноплавства через протоку, але хоче встановлювати власні правила в умовах американського тиску. Тегеран також наполягає на праві отримувати доходи від торгівлі нафтою та вимагає послаблення санкцій. Вашингтон ці вимоги не приймає і продовжує вимагати поступок щодо ядерної та ракетної програм Ірану.
Поки конкретні параметри нової «зони виключення» не оприлюднені, судноплавні компанії й енергетичні трейдери стежать за подальшими заявами Тегерана та США. Найважливішим питанням залишається те, чи стане новий режим лише формальним попередженням для кораблів, чи Іран почне фізично обмежувати рух окремих суден. Саме від цього залежатиме, наскільки серйозним буде вплив на постачання нафти, страхування танкерів і світові ціни на енергоносії.
