Українські заклади вищої освіти мають заздалегідь визначати чіткі протоколи роботи для різних безпекових сценаріїв — від тривалих повітряних тривог до відключень електроенергії та перебоїв зі зв’язком. Таку рекомендацію 14 вересня озвучив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.

За його словами, кожен університет повинен чітко розуміти, коли навчання може продовжуватися очно, коли частину занять слід переводити в дистанційний формат, а коли потрібно переходити до асинхронної роботи.
Особлива увага має приділятися тривалим повітряним тривогам. Якщо студенти та викладачі проводять значну частину дня в укритті, університет повинен мати заздалегідь визначений механізм, який дозволяє не втрачати навчальний процес повністю.
Асинхронний формат може використовуватися тоді, коли стабільне підключення до інтернету неможливе або одночасна онлайн-присутність студентів і викладачів не гарантується. У такому випадку навчальні матеріали, завдання та записи лекцій мають бути доступними для роботи у зручний час.
Окремою проблемою залишаються відключення електроенергії. Університетам рекомендують заздалегідь визначати резервні способи комунікації, можливості автономного живлення та правила перенесення занять, щоб рішення не доводилося приймати хаотично вже після аварії або атаки.
МОН також звертає увагу на необхідність чіткої комунікації зі студентами. Вони повинні заздалегідь знати, де перевіряти актуальний розклад, як отримувати повідомлення про зміну формату навчання та що робити, якщо зв’язок із викладачем тимчасово втрачено.
Такі протоколи мають особливе значення для великих університетів, де одночасно навчаються тисячі студентів. Чим складніша структура закладу, тим важче швидко перебудувати навчальний процес без попередньої підготовки.
Міністерство наголошує, що головним принципом залишається безпека людей, але водночас система освіти повинна бути достатньо гнучкою, щоб навчання не зупинялося повністю через кожну тривалу тривогу чи технічний збій.
https://ru.interfax.com.ua/news/general/1203972-amp.html

3099