636
Міністерство оборони Росії заявило, що планує посилити удари по Києву та інших регіонах України після того, як Володимир Зеленський в інтерв’ю Reuters повідомив про намір активніше бити по російських нафтопереробних заводах у відповідь на нову хвилю російських атак. Заява Москви стала ще одним сигналом подальшої ескалації повітряної кампанії.
Російське відомство оголосило, що цілями нібито будуть військові об’єкти, підприємства оборонної промисловості та пов’язана з ними інфраструктура. Москва традиційно пояснює свої удари відповіддю на українські атаки по території Росії.
Українська сторона, своєю чергою, заявляє, що удари по НПЗ є частиною стратегії зменшення ресурсів, які Росія може використовувати для фінансування війни та забезпечення армії пальним. За словами Зеленського, Київ планує посилювати цю кампанію у відповідь на російські удари по українських містах.
Нафтопереробна інфраструктура стала одним із ключових напрямів українських далекобійних операцій. Протягом 2026 року атаки вже призводили до тимчасової зупинки окремих підприємств, скорочення випуску пального та додаткового тиску на російську логістику.
Російська влада визнає, що частина атак мала економічний ефект. Володимир Путін раніше заявляв, що удари по енергетичній інфраструктурі вплинули на показники економіки, хоча Москва водночас намагається зменшувати значення цих втрат.
Паралельно Росія збільшила інтенсивність ударів по українській інфраструктурі. Останніми днями під атаками опинилися мости, логістичні вузли, енергетичні об’єкти та інша критична інфраструктура.
4 жовтня російське Міноборони повідомило про удари по мосту через Дніпро в Києві та по суднах у Чорному морі. Російська сторона стверджувала, що цілі використовувалися для військової логістики. Незалежного підтвердження всіх цих заяв немає.
Україна звинувачує Росію в тому, що нова хвиля ударів має на меті не лише військові цілі, а й створення максимального тиску на цивільну інфраструктуру напередодні зими.
Зеленський заявив Reuters, що Москва намагається зробити життя у великих українських містах складнішим і спровокувати відтік населення. Російська сторона заперечує навмисні атаки на цивільних.
Ескалація ударів відбувається на тлі паралельних дипломатичних контактів. Україна заявляє про готовність до переговорів, але одночасно наголошує, що не відмовлятиметься від ударів по військово важливій інфраструктурі Росії, якщо атаки по українській території продовжаться.
Таким чином, обидві сторони поєднують переговорні сигнали з посиленням ударів. Це робить найближчі тижні особливо напруженими, оскільки будь-яка нова атака може бути використана як аргумент для подальшої ескалації.
Для України головним ризиком залишається осінньо-зимовий період, коли пошкодження енергетики та транспортної інфраструктури мають найбільший вплив на повсякденне життя. Саме тому захист міст, енергетичних об’єктів і логістики стає одним із ключових пріоритетів держави.
