3151
Реконструктивна медицина в Україні за роки великої війни зіткнулася з травмами, які в мирний час зустрічалися значно рідше: масивними ушкодженнями обличчя, кісток, м’яких тканин, втратою ока та складними комбінованими пораненнями. Міжнародні Reconstruction Mission та Vision for Ukraine, у межах яких іноземні хірурги працюють разом з українськими командами, планують збільшити масштаб роботи приблизно втричі і розширити програму до шести регіонів.
Програма працює з 2023 року. За цей час до України приїжджали 143 іноземні фахівці, які разом із українськими лікарями виконали понад тисячу операцій.
Окремий напрям — використання індивідуальних 3D-друкованих імплантів. За даними організаторів, пацієнтам безкоштовно встановили понад 40 таких конструкцій. Їх створюють під конкретний дефект, що особливо важливо при складних ушкодженнях кісток обличчя.
Серед пацієнтів є як військові, так і цивільні, включно з дітьми. Частина травм потребує не однієї операції, а серії втручань: спочатку потрібно зупинити наслідки гострої травми, а потім відновлювати кістки, м’які тканини, функцію жування, мовлення або зовнішній вигляд.
Реконструктивна хірургія в таких випадках не є просто «косметикою». Дефекти щелепи можуть заважати їсти й говорити, пошкодження повік — захищати око, а травми носа — нормально дихати. Відновлення зовнішності часто одночасно є відновленням базових функцій.
Організатори наголошують, що головна мета міжнародних місій — не лише кількість операцій. Українські лікарі працюють пліч-о-пліч із іноземними командами, опановують нові підходи та отримують менторство на складних клінічних випадках.
Такий формат важливий для довгострокової системи. Якщо кожна складна операція залежатиме від приїзду іноземного хірурга, допомога залишатиметься обмеженою. Натомість підготовлена українська команда зможе виконувати подібні втручання постійно.
Наступний етап програми вже запланований. Восени мають відбутися п’ять реконструктивних місій у трьох регіонах України. Серед пацієнтів — захисники з тяжкими травмами обличчя та діти, яким необхідні складні відновні операції.
До 2030 року організатори хочуть створити сильні локальні хірургічні команди, здатні самостійно працювати з найскладнішими реконструктивними випадками. Для цього потрібні не лише навички, а й спеціалізоване обладнання, планування, 3D-технології та мультидисциплінарна співпраця.
Масштабування таких програм важливе ще й тому, що наслідки війни не закінчаться одночасно з бойовими діями. Тисячі людей потребуватимуть повторних операцій і реабілітації ще роками, а тому реконструктивна хірургія поступово стає окремою довгостроковою потребою української системи охорони здоров’я.
3D-планування особливо корисне при деформаціях обличчя. За даними комп’ютерної томографії інженери можуть створити модель дефекту, а хірург — заздалегідь спланувати, де проходитимуть лінії розрізів, як відновити симетрію і якої форми має бути імплант.
Не всі травми можна виправити за одну операцію. У частини пацієнтів спочатку відновлюють кістковий каркас, потім м’які тканини, а пізніше проводять стоматологічну або офтальмологічну реабілітацію. Такий шлях може займати місяці чи роки.
Саме тому навчальний компонент місій має довгострокову цінність. Один прооперований пацієнт отримує допомогу зараз, а лікар, який освоїв нову методику, згодом може застосувати її для десятків інших людей уже без участі іноземної команди.
https://lb.ua/health/2026/09/10/765128_rekonstruktivni_misiyi_ukrayini.html
