1977
Наприкінці літа городники нерідко помічають дивну картину: кущі помідорів продовжують цвісти, але нових плодів на них майже не з’являється. Це не обов’язково означає, що сезон уже завершився. Якщо рослини залишаються здоровими, вони ще можуть сформувати зав’язь і дати частину врожаю, однак для цього варто перевірити умови, у яких ростуть томати, та скоригувати догляд.
Одна з найпоширеніших причин втрати квіток — тепловий стрес. За тривалої спеки рослина витрачає сили насамперед на виживання, а квіти можуть опадати ще до того, як сформується зав’язь. Особливо це помітно в періоди, коли сонце сильно нагріває рослини в другій половині дня. У такій ситуації кущам потрібне не додаткове стимулювання росту, а зниження навантаження.
Спочатку потрібно прибрати температурний і водний стрес
Для захисту від перегрівання можна створити легке затінення в найспекотніші години. Для цього використовують світлу тканину, сітку або спеціальний затінювальний матеріал, який частково пропускає світло. Найважливіше прикрити рослини від жорсткого післяполудневого сонця, не перетворюючи грядку на постійно темне місце.
Допомагає і мульчування. Шар соломи, подрібненого листя, скошеної трави або деревної тріски зменшує нагрівання землі та уповільнює втрату вологи. Для томатів рекомендують шар приблизно 5–8 сантиметрів. Це особливо корисно наприкінці літа, коли вдень ґрунт ще може сильно нагріватися, а ночами температура вже поступово знижується.
Полив також має значення. Невеликі порції води щодня не дають такого результату, як рідший, але глибокий полив. Коли вода проникає глибше, коренева система розвивається в нижніх шарах ґрунту і рослина легше переносить короткочасну спеку. Земля при цьому має залишатися вологою, але не перетворюватися на заболочену масу.
Найзручнішим способом вважається крапельне зрошення, оскільки вода потрапляє безпосередньо до коріння. Якщо томати поливають вручну, бажано не змочувати нижнє листя. Постійна волога біля поверхні ґрунту та бризки на листках створюють сприятливі умови для розвитку хвороб. Нижні листки, які торкаються землі або регулярно намокають, за потреби можна видалити.
Підживлення, запилення і контроль стану кущів
Наприкінці сезону змінюються й потреби рослини у живленні. Надлишок азоту в цей час небажаний: він стимулює нарощування нових пагонів і листя, хоча головним завданням куща має бути формування та дозрівання плодів. Тому підживлення варто підбирати так, щоб не провокувати активний ріст зеленої маси.
Ще однією причиною відсутності плодів може бути недостатнє запилення. Квітка помідора має і чоловічі, і жіночі органи, тому культура здатна до самозапилення. Проте пилок повинен переміститися всередині квітки. На відкритій грядці цьому допомагають вітер та комахи, але за спокійної погоди або в теплиці процес може бути слабшим.
Городник може допомогти рослині дуже просто: вранці обережно похитати квіткові грона. Робити це потрібно без різких рухів, щоб не пошкодити квіти. У теплиці для руху повітря інколи використовують вентилятор. Існує також спосіб із м’яким пензликом, яким пилок акуратно переносять між частинами квітки. Процедуру можна повторювати кілька днів поспіль.
Не менш важливо оглядати кущі. Наприкінці літа томатам можуть шкодити білокрилки, попелиці та гусінь, а також хвороби в’янення. Дрібних шкідників іноді збивають струменем води або застосовують дозволені засоби захисту, а гусінь можна збирати вручну. Якщо рослина має ознаки серйозного в’янення, ситуація складніша, тому профілактика і раннє виявлення проблем залишаються найважливішими.
Отже, відсутність зав’язі на кущі, який продовжує цвісти, ще не означає остаточну втрату врожаю. Найкращий результат дає не один окремий прийом, а поєднання нормального зволоження, захисту від перегрівання, помірного живлення, допомоги із запиленням та постійного контролю за шкідниками і хворобами. Якщо погода дозволить, здорові кущі після такого коригування догляду здатні знову почати формувати плоди.
