1836
Єгипет знову заявив, що не визнає Велику ефіопську греблю відродження легітимною без юридично обов’язкової угоди про правила її роботи. Міністр водних ресурсів Хані Севілам наголосив, що завершення будівництва та багаторічна експлуатація не означають, що Каїр погодився з нинішнім статус-кво. За його словами, Єгипет залишає за собою право застосовувати всі дозволені міжнародним правом засоби для захисту власної водної безпеки.
Гребля GERD будується на Блакитному Нілі — головній притоці, яка забезпечує більшу частину води, що надходить до Єгипту. Ефіопія розглядає проєкт як ключ до електрифікації та економічного розвитку, оскільки після виходу на повну потужність станція має стати найбільшою гідроелектростанцією Африки.
Єгипет, навпаки, побоюється, що режим наповнення й експлуатації водосховища може впливати на обсяги води в періоди посухи. Для країни, де переважна частина населення живе вздовж Нілу, питання річкового стоку має екзистенційне значення. Каїр наполягає на чітких правилах, які гарантували б мінімальні обсяги води у складні роки.
Судан також багато років був учасником переговорів, хоча його позиція коливалася. Хартум бачить у греблі потенційні переваги — дешевшу електроенергію та кращий контроль паводків, але водночас зацікавлений у безпечній координації роботи дамб уздовж річки.
Переговори під егідою Африканського союзу неодноразово заходили в глухий кут. Ефіопія відкидає вимогу підписати документ, який, на її думку, надмірно обмежить суверенне право використовувати власні водні ресурси. Єгипет же вважає, що без обов’язкових правил країни нижче за течією залишаються надто вразливими.
Нова заява Каїра повертає суперечку в центр регіональної політики. Поки сторони не говорять про неминуче силове зіткнення, але формулювання про «всі дозволені міжнародним правом заходи» показує, що Єгипет не вважає питання закритим.
