3451
Стародавні єгиптяни могли використовувати воду як частину підйомного механізму під час спорудження піраміди Джоссера — найдавнішої великої кам’яної піраміди Єгипту. Нова гіпотеза припускає, що система траншей, гребель і шахт могла працювати як гігантський гідравлічний ліфт, який допомагав підіймати важкі блоки на дедалі більшу висоту.
Піраміду Джоссера звели приблизно 4700 років тому в Саккарі. Комплекс став переломним моментом в історії архітектури: це одна з перших монументальних споруд, майже повністю побудованих із обробленого каменю.
Навколо комплексу розташований так званий Сухий рів — велика траншея довжиною близько трьох кілометрів. Його призначення десятиліттями викликало суперечки. Частина дослідників вважала його символічною спорудою, інші — каменоломнею або елементом оборони.
Автори нової гіпотези пропонують інше пояснення: рів міг бути частиною складної гідравлічної системи. Вода могла надходити з давнього русла через споруду Гіср ель-Мудір, розташовану приблизно за 400 метрів від піраміди, а звідти — у систему каналів і шахт.
У центрі механізму, за реконструкцією дослідників, могла бути північна шахта піраміди. В ній плавав великий дерев’яний поплавець, з’єднаний канатами з платформою для кам’яних блоків. Коли рівень води змінювався, поплавець рухався вгору або вниз і через систему мотузок міг переміщати платформу.
Такий механізм не скасовує використання рамп, саней, важелів і людської праці. Найімовірніше, будівництво великої піраміди вимагало поєднання різних технологій. Гідравлічний механізм міг використовуватися лише на окремих етапах або для підйому каменю всередині комплексу.
Гіпотеза залишається предметом дискусії. Щоб підтвердити її, потрібні додаткові археологічні й геологічні докази того, що вода справді циркулювала через запропоновані канали та шахти у потрібний час. Проте вона пропонує цікаве інженерне пояснення загадковим спорудам навколо найдавнішої єгипетської піраміди.
