2952
Відчуття, ніби шматок їжі зупинився десь у горлі або за грудиною, час від часу може виникнути майже в кожного — наприклад, якщо їсти надто швидко, погано пережовувати або ковтати великі шматки. Але зовсім інша ситуація, коли це повторюється регулярно, поступово стає виразнішим або змушує людину змінювати звичний раціон. Такі труднощі з ковтанням лікарі називають дисфагією, і за цим симптомом можуть стояти дуже різні причини — від запалення стравоходу до порушення роботи його м’язів і нервів.
На проблему часто вказує не лише саме відчуття «застряглої» їжі. Людина може довше пережовувати, уникати сухого м’яса чи хліба, запивати кожен шматок водою, їсти дедалі повільніше. Іноді під час приймання їжі з’являються кашель, блювотні позиви, захриплість, а проковтнута їжа або рідина можуть частково повертатися назад. Такі зміни легко пристосувати до побуту й місяцями не сприймати як окремий симптом, хоча саме їхня повторюваність має насторожити.
Важливе значення має те, на якому етапі виникає труднощі. Якщо проблема починається одразу, коли людина намагається проковтнути їжу, причину можуть шукати у роботі м’язів глотки та нервової системи. У таких випадках частіше з’являються кашель і поперхування, адже частина їжі чи рідини може потрапляти не туди, куди потрібно. Якщо ж проковтнути вдається, але через кілька секунд виникає відчуття, що їжа зупинилася нижче, лікарі звертають увагу вже на сам стравохід.
Однією з поширених причин такого стану може бути тривалий гастроезофагеальний рефлюкс. Коли кислий вміст шлунка постійно подразнює стравохід, слизова запалюється, а з часом у деяких людей формуються рубцеві зміни та звуження. При цьому класична печія буває не завжди. Дискомфорт може проявлятися болем під час ковтання, печінням за грудиною або відчуттям, що тверда їжа проходить дедалі гірше.
Ще один можливий варіант — еозинофільний езофагіт, запальне захворювання, пов’язане з імунною системою. Воно теж може спричиняти звуження стравоходу й епізоди застрягання їжі. Окремо існують розлади моторики, коли стравохід залишається прохідним, але його м’язи працюють неузгоджено. При ахалазії, наприклад, їжа й рідина просуваються вниз недостатньо ефективно, а нижній сфінктер не розслабляється так, як має.
На процес ковтання впливають і неврологічні захворювання, оскільки він потребує дуже точної координації нервів та м’язів. Проблеми можуть виникати після інсульту, при хворобі Паркінсона, розсіяному склерозі та низці інших станів. У таких випадках особливо небезпечним є потрапляння їжі або рідини до дихальних шляхів, адже це підвищує ризик аспіраційної пневмонії.
Окремим сигналом, який не варто відкладати «на потім», є ненавмисне схуднення одночасно з наростанням труднощів під час ковтання. Причина може бути відносно простою — людина через дискомфорт починає їсти менше. Проте прогресуюча дисфагія разом із втратою ваги потребує обстеження, оскільки рідше такий симптом буває пов’язаний і з пухлинами ротової порожнини, глотки або стравоходу.
До консультації лікаря корисно простежити, що саме ковтається гірше: тільки тверда їжа чи також рідини, чи виникає кашель, печія, повернення їжі, біль або задуха. Для з’ясування причини можуть застосовувати ендоскопію, спеціальні дослідження ковтання, рентгенологічні методи та манометрію стравоходу. Якщо ж шматок їжі застряг настільки, що людина не може ковтати або нормально дихати, це вже невідкладна ситуація, яка потребує термінової медичної допомоги.
