Домашній томатний соус — одна з тих базових заготовок, які істотно полегшують щоденне меню. Один і той самий соус можна використати для піци, пасти, лазаньї, тушкованого м’яса або овочів, а частину приготованої порції заморозити. Головне — не поспішати з випарюванням рідини: помідори повинні повільно розм’якнути, а цибуля та часник віддати аромат, не підгорівши.

Інгредієнти
- стиглі помідори або якісні томати у власному соку — 800 г
- цибуля — 1 велика
- часник — 2–3 зубчики
- оливкова олія — 2 ст. л.
- цукор — 0,5–1 ч. л.
- сіль — за смаком
- чорний перець — за смаком
- сушений орегано — 1 ч. л.
- свіжий або сушений базилік — за смаком
Приготування
Якщо соус готується зі свіжих помідорів, найкраще брати стиглі м’ясисті плоди. Їх можна нарізати великими шматками, а для абсолютно гладкої консистенції — попередньо зняти шкірку після короткого ошпарювання окропом. Консервовані томати у власному соку дозволяють пропустити цей етап і особливо зручні поза сезоном.
Цибулю нарізають дрібними кубиками й викладають у каструлю або глибоку сковороду з оливковою олією. Її готують на невеликому вогні, не допускаючи сильного засмаження. За кілька хвилин цибуля стає прозорою, м’якою й трохи солодкуватою — саме така основа не перебиває смак томатів.
До цибулі додають часник. Його краще подрібнити ножем або пропустити через прес безпосередньо перед використанням. Часник прогрівають зовсім недовго, приблизно пів хвилини. Як тільки з’являється виразний аромат, можна додавати томати: пересмажений часник швидко стає гірким.
Помідори викладають у посуд, додають сіль, чорний перець та орегано. Якщо томати відчутно кислі, всипають невелику кількість цукру. Він не повинен робити соус солодким — його завдання лише врівноважити природну кислотність.
Соус доводять до легкого кипіння, після чого зменшують вогонь. Кришкою повністю не накривають, інакше волога майже не випаровуватиметься. У процесі томати періодично розминають лопаткою. Через 20–30 хвилин маса помітно густішає, а смак стає концентрованішим.
Якщо соус потрібен для піци, його краще уварити трохи сильніше, щоб він не зволожував тісто. Для пасти консистенцію можна залишити більш текучою. Готовий соус за бажанням перебивають занурювальним блендером — повністю гладко або лише частково, залишаючи невеликі шматочки томатів.
Базилік додають наприкінці. Свіже листя не варто довго кип’ятити: так аромат буде яскравішим. Після цього соус ще раз пробують і коригують кількість солі, цукру або перцю.
Частину соусу можна відразу використати для вечері, а залишок охолодити. У холодильнику він добре зберігається кілька днів. Для запасу його розливають невеликими порціями у контейнери або пакети й заморожують — зручно мати порцію рівно на одну піцу або одну каструлю пасти.
https://stilnaya.com.ua/kulinariya/shvydkyy-domashniy-tomatnyy-sous-dlya-pitsy-ta-pasty-20260917/

3611