Гострий перець зовні може виглядати майже однаково, але два схожі стручки інколи відрізняються за пекучістю в рази. Для домашньої аджики, соусів або маринадів це має значення: якщо перець виявиться надто слабким, страва втратить характер, а надто гострий може повністю перебити інші смаки.

Найнадійніший орієнтир — сорт. Якщо на упаковці або ціннику вказана конкретна назва, можна приблизно зрозуміти її рівень гостроти. Але на ринку чи в невеликому магазині сорт часто не підписаний, і тоді доводиться оцінювати самі стручки.
Звертати увагу варто не лише на колір. Яскраво-червоний перець не обов’язково буде гострішим за зелений: колір часто говорить радше про ступінь стиглості.
На що дивитися
Стручок має бути щільним і пружним. М’які ділянки, темні плями або зморщена поверхня можуть свідчити про тривале зберігання. Для соусів та консервації краще брати свіжий перець без пошкоджень.
У багатьох гострих сортів тонші й менші стручки можуть мати більш концентрований смак, але це не універсальне правило. Тому зовнішній вигляд краще використовувати лише як додаткову ознаку, а не як гарантію.
Найбільше пекучих речовин міститься не в насінні, як часто вважають, а у внутрішніх світлих перегородках, до яких насіння прикріплене. Якщо потрібно зробити соус менш гострим, саме ці перегородки видаляють разом із насінням.
Як працювати з чилі
Після нарізання гострого перцю не варто торкатися очей та обличчя. Для дуже пекучих сортів краще використовувати рукавички. Ніж і дошку після роботи ретельно миють.
Якщо перець додається в аджику або маринад уперше, безпечніше почати з меншої кількості. Додати гостроти в готову страву простіше, ніж намагатися виправити надто пекучий соус.
Джерело: https://kontrakty.ua/article/295719

1496