1584
Російська влада розглядає можливість тимчасово призупинити дію плаваючого експортного мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу до кінця 2026 року. Причиною стали труднощі з морською логістикою та зростання витрат на транспортування після серії атак по портовій інфраструктурі й судноплавних маршрутах.
Плаваюче мито багато років використовувалося Москвою як механізм стримування внутрішніх цін на зерно. Його розмір автоматично змінюється залежно від експортних котирувань, тому за високих світових цін частина доходу трейдерів фактично перерозподіляється до бюджету.
Тепер ця система дедалі сильніше тисне на експортерів. До самого мита додалися дорожче страхування суден, вищі ставки фрахту та ризики простою в портах. У результаті російське зерно стає менш конкурентним навіть на традиційних для РФ ринках.
За даними Bloomberg, уряд обговорює можливість поставити механізм на паузу до кінця року, щоб підтримати експорт і зменшити фінансове навантаження на аграріїв та трейдерів. Остаточного рішення поки не ухвалено.
Ситуацію ускладнює те, що Чорне море залишається основним маршрутом для російського зернового експорту. Будь-які перебої в роботі портів або судноплавства швидко позначаються на обсягах відвантажень.
На світовому ринку Росія залишається одним із найбільших експортерів пшениці, тому зміна її податкової політики може впливати і на глобальні ціни. Скасування мита потенційно дозволить російським трейдерам пропонувати зерно дешевше й активніше конкурувати за покупців у Північній Африці та на Близькому Сході.
Водночас відмова від мита означатиме менші доходи бюджету і може підштовхнути внутрішні ціни вгору, якщо експорт різко зросте. Саме тому російські чиновники шукають компроміс між підтримкою аграрного сектору та контролем за внутрішнім ринком.
Рішення очікується після додаткових консультацій із міністерствами та зерновими компаніями. Поки що експортери працюють за чинною системою, але все активніше домагаються її пом’якшення.
