1266
Водень розглядають як один із можливих енергоносіїв для промисловості, транспорту та зберігання енергії, але він має непомітну інженерну проблему: здатність проникати в метали та поступово робити їх крихкішими. Це явище відоме як водневе окрихчення.
Молекула водню дуже мала, а окремі атоми можуть проникати в кристалічну решітку сталі та інших металів.
Потрапивши всередину, водень накопичується біля дефектів, меж зерен і зон механічного напруження.
У результаті метал може втрачати пластичність. Деталь, яка в звичайних умовах деформувалася б перед руйнуванням, стає схильнішою до раптового тріскання.
Проблема особливо важлива для трубопроводів, резервуарів високого тиску, компресорів і клапанів.
Частину існуючої газової інфраструктури пропонують переобладнати для транспортування водню, але не всі марки сталі однаково добре витримують тривалий контакт із ним.
Ризик залежить від тиску, температури, чистоти водню, складу сплаву та механічного навантаження.
Інженери розробляють більш стійкі матеріали, покриття й режими експлуатації, які зменшують проникнення водню.
Проблема не робить водневу енергетику неможливою, але означає, що масштабне розгортання потребує не лише виробництва дешевого водню, а й великої роботи з матеріалами та інфраструктурою.
https://www.sciencealert.com/nobodys-talking-about-this-weak-link-in-the-hydrogen-economy-metal
