Бензодіазепіни швидко знижують тривогу, але можуть формувати залежність: де проходить межа безпечного використання

Як формується толерантність

При регулярному прийманні той самий ефект може вимагати більшої дози. Людина починає збільшувати кількість препарату або приймати його частіше, і ризик фізичної залежності зростає.

Особливо небезпечне поєднання з алкоголем, опіоїдами або іншими седативними засобами. Усі вони пригнічують центральну нервову систему й разом можуть небезпечно сповільнювати дихання.

У старшому віці бензодіазепіни також підвищують ризик падінь, сплутаності свідомості та порушення координації.

Чому не можна різко припиняти

Після тривалого приймання раптова відміна може спричинити сильну тривогу, безсоння, тремор, серцебиття, а у тяжких випадках — судоми. Саме тому дозу зменшують поступово за планом лікаря.

Для довготривалого лікування тривожних розладів частіше використовують психотерапію та препарати інших груп, які не мають такого самого потенціалу залежності.

Бензодіазепіни залишаються корисним інструментом у медицині, але найбезпечнішими вони є тоді, коли застосовуються коротко, у мінімальній ефективній дозі та з чітким планом завершення лікування.

Якщо препарат приймався довго, план зниження дози може тривати тижні або місяці. Темп залежить від дози, тривалості використання й симптомів відміни.

Важливу роль відіграє й причина, через яку препарат був призначений. Якщо це панічні атаки, безсоння або гостра реакція на стрес, одночасно потрібно працювати з основним розладом, інакше після відміни симптоми просто повернуться.

Психотерапія, гігієна сну та препарати інших груп часто дозволяють зменшити потребу в бензодіазепінах. Але перехід має бути поступовим і погодженим із лікарем, особливо після тривалого приймання.

Джерело: Drug and Alcohol Dependence Reports