Дослідники використали штучний інтелект для створення так званих внутрішньоклітинних антитіл — компактних білкових молекул, здатних працювати всередині клітини й зв’язуватися з конкретними патологічними білками. Підхід перевіряють як можливий інструмент проти процесів, пов’язаних із хворобами Альцгеймера та Паркінсона.
Звичайні антитіла добре працюють у крові або міжклітинному просторі, але їм складно проникати крізь клітинну мембрану.
Це створює проблему для нейродегенеративних хвороб, де ключові патологічні білки часто накопичуються саме всередині нейронів.
У хворобі Альцгеймера одним із таких білків є тау, а при Паркінсоні — альфа-синуклеїн. Їхнє неправильне згортання може призводити до утворення токсичних агрегатів.
Дослідники застосували алгоритми для проектування невеликих білкових структур, які здатні дуже точно впізнавати задану ділянку патологічного білка.
Після комп’ютерного відбору найкращі конструкції синтезували та перевіряли в клітинних системах.
Частина створених молекул змогла зв’язувати цільові білки всередині клітини й зменшувати утворення небажаних агрегатів.
Перевага такого підходу полягає в можливості проектувати молекулу під конкретну форму білка, а не шукати відповідний варіант серед природних антитіл.
Поки це доклінічний етап. Основні труднощі пов’язані з доставкою таких молекул у мозок, стабільністю всередині клітин і безпекою тривалого застосування.
Робота показує, що генеративні алгоритми можуть використовуватися не лише для прогнозування структури білків, а й для конструювання нових терапевтичних молекул.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/08/260819041242.htm

1260