1658
Гарбузовій олії приписують майже універсальні властивості — від «очищення печінки» до лікування простати. Насправді її користь значно прозаїчніша: це рослинний жир із високим вмістом ненасичених жирних кислот, токоферолів, фітостеролів і фенольних сполук.
Основу гарбузової олії становлять лінолева та олеїнова кислоти. Якщо такими жирами замінювати частину насичених жирів із вершкового масла або жирного м’яса, раціон може ставати сприятливішим для серцево-судинної системи.
Фітостероли за структурою подібні до холестерину й можуть частково зменшувати його всмоктування у кишечнику. Ефект однієї ложки невеликий, але в межах збалансованого раціону це може бути корисним доповненням.
Токофероли та фенольні речовини мають антиоксидантні властивості. Саме через них олію досліджують у контексті окислювального стресу та запальних процесів.
Окремі невеликі роботи вивчали гарбузову олію при симптомах доброякісного збільшення простати та у жінок у менопаузі. Але цих даних недостатньо, щоб вважати продукт лікуванням.
Як і будь-яка олія, вона дуже калорійна. Столова ложка містить приблизно стільки ж енергії, як інші рослинні олії, тому додавати її поверх вже жирного раціону без обмежень не варто.
Найкраще використовувати гарбузову олію в холодних стравах — салатах, готових овочах, кашах або соусах. Виражений горіховий смак легко губиться при сильному нагріванні.
Її не потрібно приймати натщесерце чи за спеціальним графіком. Для здорової людини це просто один із варіантів рослинного жиру, а не лікарський засіб.
