1712
Російська економіка ризикує увійти в тривалий період слабкого або майже нульового зростання, який може розтягнутися приблизно на десятиліття. Навіть масштабні військові витрати, що кілька років підтримували промисловість і внутрішній попит, дедалі гірше компенсують структурні проблеми.
Одна з головних причин — вичерпання ефекту бюджетного стимулювання. Після початку повномасштабної війни Кремль різко збільшив замовлення оборонним підприємствам, зарплати військовим і виплати контрактникам. Це розігнало попит, але водночас посилило інфляцію.
Центральному банку довелося тримати високі процентні ставки, що зробило кредити для цивільного бізнесу дорогими. Компаніям складніше фінансувати нові виробництва, будівництво та модернізацію, а домогосподарства обережніше беруть іпотеку та споживчі позики.
Ще одна проблема — гострий дефіцит робочої сили. На нього одночасно вплинули демографічне скорочення, еміграція після 2022 року, мобілізація та конкуренція оборонних підприємств за працівників. У багатьох галузях зарплати зростають швидше за продуктивність.
Санкції обмежили доступ до західних технологій, обладнання та фінансування. Російські компанії частково замінили імпорт постачаннями з Китаю та інших азійських держав, але це не завжди повноцінна заміна, особливо в складному машинобудуванні та енергетичних технологіях.
Негативний вплив посилюють проблеми в ключових експортних галузях. Атаки на НПЗ та логістику знижують виробництво нафтопродуктів, а санкції та транспортні ризики роблять експорт дорожчим.
Уряд також змушений дедалі більше ресурсів спрямовувати на оборону та безпеку. Чим більша частка бюджету йде на війну, тим менше залишається на інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та інвестиції, які могли б підтримувати довгострокове зростання.
Навіть після завершення активної фази війни швидкого повернення до попередньої моделі економіки не очікують. Для цього потрібні були б значні приватні інвестиції, доступ до технологій і відновлення ширших торговельних зв’язків.
У разі збереження нинішньої політики економіка може роками балансувати біля стагнації: окремі сектори зростатимуть за рахунок державних замовлень, тоді як цивільна частина господарства залишатиметься слабкою.
Саме тому довгострокові прогнози дедалі частіше описують не різкий одномоментний обвал, а повільне виснаження потенціалу зростання. Такий сценарій менш помітний у короткій перспективі, але може мати значно серйозніші наслідки протягом наступного десятиліття.
Джерело: https://ua.news/ua/world/rosiyi-prognozuiut-maizhe-desiat-rokiv-ekonomichnogo-zastoiu
