1690
Німецька влада назвала Китай одним із головних учасників транснаціональних репресій — практики, за якої іноземні держави переслідують, залякують або контролюють людей, які живуть за межами їхньої території. У Берліні зазначають, що поряд із Китаєм до держав, які активно використовують такі методи, належать також Росія та Іран.
За даними Федерального відомства із захисту конституції Німеччини, китайські структури можуть використовувати стеження, погрози та психологічний тиск проти людей, які критикують Комуністичну партію Китаю або належать до спільнот, що перебувають під особливою увагою Пекіна.
Серед потенційних цілей німецька контррозвідка називає уйгурів, тибетців, прихильників демократії в Гонконгу, а також послідовників Фалуньгун та інших китайських активістів, які живуть у Німеччині.
Відомство наголошує, що іноземні уряди можуть використовувати не лише офіційні структури, а й приватних осіб, громадські організації або інші мережі для збору інформації про представників діаспори.
У відповідь Німеччина запровадила нову кримінальну норму щодо певних протиправних дій, які здійснюються на території країни за дорученням іноземної держави. У Берліні розраховують, що це дасть правоохоронцям більше можливостей реагувати на випадки переслідування.
Федеральне відомство із захисту конституції також закликає людей, які стикаються з тиском, стеженням або погрозами з боку іноземних спецслужб, звертатися через конфіденційні канали зв’язку.
