
Науковці з USC Stem Cell розробили новий метод створення відновлюваного й масштабованого запасу клітин-попередників імунних клітин, який може просунути імунотерапію раку та інші методи лікування. Дослідження, опубліковане в журналі Cell, зосереджене на гранулоцитарно-моноцитарних попередниках (GMP) — типі клітин, що виробляють макрофаги та кілька інших імунних клітин. Макрофаги відіграють ключову роль у захисті організму від інфекцій і викликають дедалі більший інтерес як потенційний інструмент проти раку.
Дослідники показали, що GMP можна масштабно розмножувати в лабораторії й генетично модифікувати так, щоб вони розпізнавали ракові клітини й водночас посилювали ширшу імунну відповідь. «Дослідження створює масштабовану й придатну до інженерії платформу GMP для клітинної імунотерапії й вводить ідеї, які, на нашу думку, можуть мати широкі наслідки і для онкоімунотерапії, і для біології стовбурових клітин», — зазначив керівник роботи, професор Ці-Лун Їн.
Одне з найважливіших відкриттів стосується самооновлення — здатності клітин багаторазово ділитися, зберігаючи свою ідентичність. Досі цю рису пов’язували переважно зі стовбуровими клітинами, а клітини-попередники такою довготривалою здатністю не наділяли. «Ми виявили, що за правильних умов GMP теж здатні самооновлюватися, широко діляться, зберігаючи ідентичність і здатність виробляти функціональні імунні клітини, — пояснив Їн. — Це дає нам масштабовану відправну точку для інженерії клітинних терапій».
Макрофаги привабливі для онкоімунотерапії, бо природно проникають у пухлини, поглинають ракові клітини й організовують імунну відповідь. Хоча T-клітинні терапії досягли значних успіхів проти раку крові, макрофагові терапії можуть мати особливі переваги проти солідних пухлин. Проте зрілі макрофаги важко вирощувати у великій кількості, складно генетично модифікувати, вони пошкоджуються при заморожуванні й схильні накопичуватися в легенях та печінці замість того, щоб поширюватися організмом.
Щоб обійти ці перешкоди, команда зосередилася на GMP, які стоять раніше на шляху розвитку макрофагів. За допомогою ретельно підібраного хімічного «коктейлю» науковці завадили GMP дозрівати в інші типи клітин і зуміли підтримувати й розмножувати їх тривалий час — навіть після довгого росту клітини зберігали свої характеристики й продовжували утворювати функціональні макрофаги. Незалежно ці результати відтворила лабораторія Раві Маджеті у Стенфорді, підтвердивши надійність платформи.
Далі GMP оснастили химерним антигенним рецептором (CAR), що дозволяє клітинам розпізнавати специфічний маркер ракових клітин. Команда додала й другий сигнал, покликаний активувати сусідні імунні клітини й посилювати природний захист. Важливо, що цей сигнал працює навіть за імунологічної невідповідності донора й реципієнта, — а це відкриває шлях до «готових» терапій, вироблених заздалегідь із донорських клітин для багатьох пацієнтів, а не індивідуально для кожного.
У дослідах на мишах із раком крові й солідними пухлинами CAR-модифіковані GMP уповільнювали прогресування хвороби, а клітини з CAR і додатковим імуноактивуючим сигналом давали ще сильніший ефект. Оскільки GMP оселялися в кістковому мозку й безперервно постачали нові імунні клітини, вони уникали швидкої втрати, що обмежувала терапії зрілими макрофагами. Платформа може мати застосування й поза онкологією: у мишей із хронічною гранулематозною хворобою лікування GMP відновило здатність боротися з бактеріями. «Майбутнє імунотерапії може залежати не лише від кращих CAR-рецепторів, а й від вибору правильної стадії розвитку клітини», — підсумував Їн.

1433