1356
Після основної хвилі цвітіння лаванда часто виглядає розкуйовдженою: частина квітконосів висохла, пагони витягнулися, а кущ втратив компактну форму. Наприкінці літа його можна підстригти, але ця процедура має бути помірною. Надто сильне обрізування до старої деревини іноді закінчується тим, що рослина погано відновлюється або взагалі не випускає нових пагонів із оголених частин.
Першими видаляють сухі квітконоси та зелені верхівки пагонів, що надто вибиваються з форми куща. Лаванда добре реагує на регулярне легке формування, особливо якщо його проводять щороку. Завдяки цьому кущ залишається густішим і менше розвалюється в сторони.
Де зупинити секатор
Головне правило — на кожному пагоні після обрізування повинна залишатися зелена частина з листям. Зрізати стебло нижче, до старої сірої деревини без листків, небезпечно. Саме на старій частині лаванда утворює нові бруньки значно гірше.
Зазвичай після цвітіння прибирають відцвілі колоски разом із невеликою частиною зеленого приросту. Якщо кущ давно не формували й він сильно здерев’янів, краще не намагатися омолодити його одним радикальним зрізом. Безпечніше працювати поступово.
Для обрізування використовують чистий гострий секатор або садові ножиці. Роботу бажано проводити в суху погоду, щоб зрізи не залишалися мокрими після дощу.
Чому не варто затягувати до пізньої осені
Після літнього обрізування рослині потрібен час, щоб загоїти зрізи й трохи відновитися до стійких холодів. Якщо провести сильну стрижку занадто пізно, молоді тканини можуть виявитися більш чутливими до морозу.
Після процедури лаванда не потребує великої дози азотних добрив. Ця культура загалом краще росте на відносно бідному, добре дренованому ґрунті, ніж на постійно перегодованій землі. Надлишок азоту робить кущ пухким і стимулює м’які пагони.
Також важливо не заливати рослину. Лаванда переносить посуху краще, ніж застій води біля коренів. Помірна серпнева обрізка, сонячне місце та сухуватий дренований ґрунт допомагають кущу краще підготуватися до осені.
