Звільнена грядка, яка до весни стоїть голою, встигає втратити чимало: дощі вимивають азот, вітер зносить сухий верхній шар, а бур’яни спокійно розсіюються по всій ділянці. Сидерати закривають цю прогалину. За шість-вісім тижнів, які ще лишаються в українському серпні й вересні, зелена маса встигає наростити 2-3 кілограми з квадратного метра, а це приблизно піввідра компосту, тільки без витрат на перевезення.

Головне правило вибору одне: сидерат не має належати до тієї ж ботанічної родини, що й культура, яка росла на грядці, і та, що прийде наступного року. Інакше замість оздоровлення ґрунту виходить накопичення спільних хвороб і шкідників.
Що сіяти після якої культури
Після картоплі найкраще працюють злаки — жито озиме, овес, а також гірчиця біла й редька олійна. Хрестоцвіті помітно пригнічують збудників парші й зменшують чисельність картопляної нематоди, а жито добре структурує ущільнений після викопування ґрунт. Після томатів, перцю й баклажанів підходять ті самі злаки й фацелія: вони не мають із пасльоновими спільних хвороб.
Після капусти, редьки, ріпи й дайкона гірчицю та олійну редьку сіяти не можна — це їхні найближчі родичі, і кила з хрестоцвітою блішкою тільки радітимуть. Тут виручають фацелія, овес, жито, вика або їхня суміш. Фацелія взагалі найуніверсальніша: вона єдина серед популярних сидератів не має родинних зв’язків із жодною городньою культурою, тож її сіють будь-де.
Після цибулі й часнику, які звільняють грядку ще в липні, встигає повний цикл гірчиці або редьки олійної. Після огірків, кабачків і гарбузів добре йдуть гірчиця з вівсом. Після гороху й квасолі бобові сидерати виключені, зате доречні злаки та хрестоцвіті. А от якщо навесні на цій грядці плануються капуста чи редиска, восени сіють винятково злаки або фацелію.
Строки, норми й коли закладати в ґрунт
Сіяти краще одразу після звільнення грядки, поки ґрунт вологий. Гірчиця, редька олійна й фацелія мають устигнути до середини вересня в центрі й на півночі та до кінця вересня на півдні: їм потрібно 40-50 днів до сильних морозів. Овес витримує посів до кінця вересня. Озиме жито й вику сіють найпізніше, аж до другої декади жовтня, бо вони перезимовують і продовжують рости навесні.
Норми висіву приблизно такі: гірчиця біла 2-3 грами на квадратний метр, редька олійна 2-3 грами, фацелія 1-2 грами, овес і жито 15-20 грамів, вика 10-15. Насіння загортають на глибину 2-3 сантиметри, дрібне насіння фацелії — на сантиметр, а при сухій погоді грядку після посіву поливають, інакше сходів доведеться чекати до дощів.
Скошують сидерати до початку цвітіння: у цій фазі зелень найм’якша, найбільше азоту й ще немає здерев’янілих стебел. Гірчиця досягає цієї фази приблизно на 35-45 день. Зелену масу залишають на поверхні як мульчу або підрізають плоскорізом і загортають на глибину 5-7 сантиметрів. Глибше не варто: без кисню маса не перепріває, а закисає.
Найпростіша схема для більшості городів така: усе, що звільнилося в липні й серпні, засівається гірчицею або фацелією, усе, що вивільняється в жовтні, — озимим житом. Ділянки, де торік була кила капусти або багато дротяника, віддають гірчиці з редькою олійною, а грядки під майбутню капусту — злакам. Витрати мінімальні, а різниця в структурі ґрунту помітна вже наступного літа.

661