779
Підзимова посадка цибулі дає врожай на два-три тижні раніше за весняну: ріпку викопують уже наприкінці червня, коли весняні посадки ще тільки нарощують перо. Виграш не тільки в строках. Осіння цибуля використовує зимову вологу ґрунту, а її коріння встигає розвинутися до того, як з’явиться перше покоління цибулевої мухи.
Але спрацьовує це лише за двох умов: правильно підібраного садивного матеріалу й правильного строку. Звичайна сіянка з магазину, куплена навесні й посаджена восени, у більшості випадків або вимерзає, або навесні масово йде в стрілку — і замість ріпки господар отримує грядку квітконосів.
Який садивний матеріал брати
Головний параметр — розмір цибулинки. Для підзимової посадки беруть найдрібнішу фракцію, так звану вівсюжку, діаметром до 10 міліметрів, або першу групу — 10–15 міліметрів. Причина проста: у дрібній цибулинці замало запасу поживних речовин, щоб закласти квіткову бруньку, тому вона гарантовано не стрілкується. Фракція понад 20 міліметрів після зимівлі дає стрілку майже завжди.
Другий параметр — сорт. Для зимівлі потрібні саме озимі, зимостійкі сорти з коротким періодом спокою. Перевірені в українських умовах — Радар, Сеншуй, Штутгартер Різен, Стурон, а з червоних — Кармен. Це сорти з щільною багатошаровою лускою, які витримують промерзання ґрунту й не прокидаються під час лютневих відлиг. Звичайні ярі сорти реагують на перше ж потепління й гинуть при поверненні морозів.
Перед посадкою сіянку перебирають, відкидаючи цибулинки з м’яким денцем, плямами й ознаками шийкової гнилі. Замочувати або зрізати шийку, як роблять навесні, не потрібно: волога перед зимою тільки провокує передчасне проростання.
Строки, глибина й догляд
Оптимальний строк — за два-три тижні до стійких морозів, коли ґрунт на глибині 10 сантиметрів має 5–8 градусів тепла. Цибулина за цей час устигає дати коріння 3–5 сантиметрів, але не викидає перо. На півночі й заході це кінець вересня — перша декада жовтня, у центрі — приблизно з 10 до 25 жовтня, на півдні — кінець жовтня й перша половина листопада.
Садять на глибину 4–5 сантиметрів від плічок цибулини, з відстанню 6–8 сантиметрів у рядку й 20–25 сантиметрів між рядками. Мілкіша посадка небезпечна виштовхуванням цибулин на поверхню під час чергування замерзання й відтавання, глибша затримує весняне відростання. Грядку краще робити піднятою на 12–15 сантиметрів — на рівній ділянці цибуля часто вимокає в березні.
Мульчують не одразу, а після того, як земля прихопиться морозом, шаром торфу, перегною або подрібненого листя 3–5 сантиметрів. Рання мульча створює тепло й вологу, під якими цибуля почне рости. Навесні, щойно зійде сніг, мульчу відгортають, щоб грядка швидше прогрілася.
Варто врахувати й обмеження: озима цибуля зберігається гірше за ярову, зазвичай до грудня-січня. Тому логічна схема така — підзимова посадка на ранній ужиток і салати влітку, а основний обсяг на зимове зберігання садять навесні звичайними сортами.
