1501
Навіть відносно невеликі астероїди можуть мати напрочуд насичену історію. Апарат NASA Lucy нещодавно виявив, що астероїд Дональдджонсон — це хиткий об’єкт у формі арахісу, сформований зіткненнями, сонячним світлом і навіть коротким контактом із рідкою водою в далекому минулому. Астероїд утворився близько 155 мільйонів років тому, коли уламки від потужного зіткнення поступово злилися. Роботу опублікували в журналі Science.
20 квітня 2025 року Lucy пролетіла на відстані близько 650 миль від Дональдджонсона, прямуючи крізь головний пояс астероїдів до групи троянських астероїдів Юпітера. Під час прольоту апарат зробив перші близькі знімки й зібрав детальні наукові дані, які виявили, що астероїд обертається зовсім не так, як очікували вчені. Ця зустріч слугувала «репетицією» майбутніх візитів Lucy до троянців, починаючи з прольоту повз Еврібата у серпні 2027 року.
Спостерігаючи Дональдджонсон із Землі, астрономи раніше помітили повторюваний патерн яскравості й припустили, що це видовжений об’єкт, який робить один оберт за 10,5 земних дня. Близькі виміри показали складнішу реальність: замість обертання навколо однієї осі, як більшість астероїдів, Дональдджонсон поводиться радше як хиткий дзиґа. Він перекидається «з кінця в кінець» раз на 10,5 дня й водночас гойдається навколо своєї довгої осі раз на 26,5 дня.
Земні спостереження вже натякали на видовженість, але Lucy показала, що астероїд насправді складається з двох з’єднаних часток, поєднаних вузькою «шийкою». Таку структуру називають дволопатевою: імовірно, вона утворилася, коли два уламки від давнішого зіткнення зблизилися й злилися під власною гравітацією. За оцінками, невдовзі після формування астероїд обертався щонайменше вдесятеро швидше, але за останні 20–60 мільйонів років обертання поступово сповільнилося.
Причиною сповільнення вважають ефект YORP — тонкий процес, зумовлений сонячним світлом. Коли Сонце нагріває астероїд, поверхня випромінює цю енергію як інфрачервоне випромінювання; відштовхувальна сила крихітна, але діє безперервно мільйони років. Через нерівну форму Дональдджонсона ці сили не гасяться повністю, а створюють закручувальний ефект, що поступово змінює обертання. Той самий процес, до речі, навпаки, пришвидшив обертання астероїдів Бенну й Рюґу.
Проносячись повз Дональдджонсон на швидкості близько 30 000 миль/год, прилади Lucy виявили на його поверхні багаті на залізо глинисті мінерали, які могли утворитися лише за наявності рідкої води. Утім, науковці вважають, що контакт із водою був відносно коротким: за тривалої взаємодії залізо в глинах зазвичай заміщується магнієм, а тут глини лишилися залізистими. Натомість Бенну й Рюґу містять магнієві глини, тобто зазнавали дії води набагато довше.
Порівняння цих астероїдів дуже цінне. Дональдджонсону лише близько 155 мільйонів років, тоді як Бенну й Рюґу сформувалися 1–2 мільярди років тому, і той перший увесь час лишався в поясі астероїдів, а два інші згодом перейшли на навколоземні орбіти. «Кожна тонка відмінність — це ще одна підказка до нашої історії походження», — зазначив провідний автор Сімоне Маркі. Названа на честь знаменитого викопного предка людини, знайденого в Ефіопії 1974 року, місія Lucy має стати першою, що дослідить троянські астероїди Юпітера — давні й майже незмінні об’єкти, здатні пролити світло на те, як формувалися й мігрували планети.
