
Багато городників стикаються з прикрою ситуацією: помідорні кущі виглядають розкішно, мають товсті стебла, соковите темно-зелене листя й буйно ростуть, але зав’язі на них майже немає. У народі про такі рослини кажуть, що вони «зажирували». Це означає, що томат кинув усі сили на нарощування зеленої маси на шкоду формуванню й наливанню плодів. Причина майже завжди криється у надлишку азоту та неправильному догляді.
Найпоширеніший винуватець — надмірне внесення азотних добрив і свіжого гною. Азот відповідає за ріст листя й пагонів, тож коли його забагато, рослина буквально жиріє, ігноруючи цвітіння. Ситуацію погіршують і рясні поливи в поєднанні з теплою похмурою погодою. Кущ почувається настільки комфортно, що не бачить потреби поспішати з розмноженням, адже плоди для рослини — це насамперед спосіб залишити насіння.
Щоб виправити ситуацію, насамперед варто повністю припинити будь-які азотні підживлення. Натомість рослину потрібно підтримати фосфором і калієм — саме ці елементи стимулюють цвітіння й налив плодів. Добре працює підживлення настоєм деревної золи або монофосфатом калію. Через тиждень-другий після зміни раціону кущ переорієнтує сили з листя на формування зав’язі, і на квіткових пензликах почнуть з’являтися плоди.
Ефективним прийомом є й помірний стрес для рослини. Досвідчені городники радять на кілька днів скоротити поливи: легка нестача вологи змушує томат «відчути загрозу» й активніше формувати плоди для продовження роду. Також корисно видалити частину нижнього й загущеного листя, аби покращити провітрювання та спрямувати живлення до квіток, а не до зайвої зелені.
Не варто забувати й про запилення. У спеку та підвищену вологість пилок стає важким і погано переноситься, через що квіти обсипаються без зав’язі. У теплиці корисно легенько постукувати по шпалері або струшувати кущі вранці, щоб допомогти пилку потрапити на маточку. Провітрювання теплиці й помірна температура також суттєво покращують запилення й підвищують відсоток корисної зав’язі.
Якщо діяти комплексно — прибрати азот, додати фосфор і калій, злегка обмежити полив, проредити листя й подбати про запилення, — навіть найбільш «розжирілий» кущ поступово повертається до нормального плодоношення. Головне не запізнитися: чим раніше ви помітите дисбаланс і скоригуєте догляд, тим більше плодів устигне сформуватися й дозріти до кінця сезону. Уважне спостереження за рослинами — найкраща запорука щедрого врожаю томатів.

876