1035
Шведські дослідники вивчають, як мінеральні ресурси країни можуть забезпечити чистіше виробництво рідкісноземельних елементів (РЗЕ) і потужних магнітів на їхній основі. Проєкт під керівництвом професора матеріалознавчої хімії Уппсальського університету Мартіна Салберга має амбітну мету — закласти наукову базу для видобутку цих ресурсів у самій Швеції й водночас послабити майже монопольну позицію Китаю на світовому ринку.
Багато матеріалів, потрібних для чистих енергосистем і сучасних технологій, досі виробляють у спосіб, що завдає відчутної шкоди довкіллю. Рідкісноземельні магніти здебільшого виготовляють у Китаї, де екологічні норми й промислові стандарти відрізняються від європейських. «Це геополітична проблема, — наголошує Салберг. — За останній рік, під час торговельної війни та американських тарифів, ми побачили, що Китай припиняв експорт рідкісноземельних елементів».
Виробництво РЗЕ до того ж екологічно складне. Щоб відокремити й очистити елементи від мінеральної руди, часто потрібні токсичні хімікати, а в тих самих геологічних формаціях нерідко присутні й радіоактивні речовини. «Сьогодні це доволі «брудний» бізнес», — визнає науковець. Попри назву, самі рідкісноземельні елементи не є аж такими рідкісними — справжня складність у тому, щоб знайти поклади, де їхня концентрація достатня для економічно доцільного видобутку.
За словами Салберга, можливості Швеції тут відносно хороші навіть у міжнародному порівнянні. Країна має відомі поклади рідкісноземельних мінералів у Кіруні, Бергслагені та Норра-Черр поблизу Гранни. До того ж Швеція має доступ до води й порівняно дешеву енергію, а також зацікавленість у лідерстві «зеленого» переходу.
Ключова ідея проєкту нестандартна. Замість того щоб підганяти шведські мінерали під наявні виробничі формули, дослідники хочуть проєктувати магніти, хімічний склад яких максимально близький до того, що природно міститься в місцевих покладах. Такий підхід міг би зменшити обсяг переробки й знизити екологічний слід і очищення, і виробництва.
Один із перших пріоритетів — скласти детальну «інвентаризацію» рідкісноземельних мінералів по всій Швеції. Салберг ілюструє це кулінарною метафорою: «Історично ми видобували якийсь один метал — залізо, мідь чи золото. Ми ж дивимося ширше: які елементи є в покладах і в яких пропорціях. Ми ніби перевіряємо, «що є в холодильнику», щоб потім скласти нові «рецепти магнітів» із доступних інгредієнтів».
Над проєктом спільно працюють фізики-теоретики, геологи та інженери-матеріалознавці, щоб визначити найбільш стійкий шлях від сирої руди до готового виробу — від розуміння геології до проєктування й виробництва магнітів. Салберг описує це як «фундаментальні дослідження, натхненні застосуванням»: попри те, що робота стосується базових наукових питань, вона тісно пов’язана з технологіями, які стають дедалі важливішими для Швеції та ширшої «зеленої» економіки.
