788
Озима цибуля дозріває раніше за яру й дає ранній урожай, але зберегти її до весни вдається не всім. Значною мірою це залежить від того, чи вчасно ви її зібрали. Передчасне або запізніле збирання однаково погіршує лежкість, тому важливо не пропустити правильний момент.
Головний сигнал готовності — вилягання й пожовтіння пера. Коли більшість листя полягло, а шийка цибулини стала м’якою й підсохлою, лусочки набули характерного забарвлення сорту — цибуля дозріла. Зазвичай це припадає на другу половину липня, залежно від регіону та погоди.
Викопувати цибулю найкраще у суху сонячну погоду, обережно підважуючи вилами, щоб не пошкодити головки. Витягнуті цибулини не обрізають одразу, а залишають просушуватися разом із пером на грядці або під навісом протягом кількох днів — це запобігає загниванню.
Після просушування перо й корінці підрізають, залишаючи шийку близько 4–5 сантиметрів, і остаточно досушують цибулю в сухому провітрюваному місці. Добре визріла й правильно висушена озима цибуля з цілою лускою чудово зберігається аж до весни без проростання й гнилі.
